Глосарій

КОРЕЛЯЦІЯ ФУНКЦІЙ ОРГАНІЗМУ – взаємозалежність функцій окремих частин живого організму.

КОРІ (G. TH. CORI) ХВОРОБА – див.: Глікогеноз ІІІ типу.

КОРІАНДР ПОСІВНИЙ (CORIANDRUM SATIVUM L.) – однорічна трав’яниста духмяна рослина родини зонтикових, 30–100 см заввишки. Листки двічітричіпірчасті, піднесені; квітки білі…

КОРІНЕБАКТЕРІОЗ – інфекційне за хворювання тварин та людини, яке проявляється помірно вираженим кон’юнктивітом; збудником К. є Corynebacterium enzymicum.

КОРІННИЙ ДВОБІЧНИЙ СИНДРОМ – див.: Лефгрена синдром.

КОРІНЦЕВИЙ СИНДРОМ – симптомокомплекс, зумовлений ураженням відповідних корінців спинного мозку, виявляється в межах одного або кількох суміжних сегментів; характеризується поєднанням…

КОРІНЬ ЗУБА – частина зуба, розміщена в зубній альвеолі.

КОРІНЬ ЛЕГЕНІ – сукупність анато мічних утворень, до яких належать головний бронх, легенева артерія, легеневі вени, бронхіальні артерії і вени,…

КОРІНЬ ЯЗИКА – задня частина язика, повернута до глотки.

КОРІУМКАРЦИНОМА – див.: Базально-клітинний рак.

КОРНЕАЛЬНИЙ – такий, що стосується рогівки.

КОРНЕАЛЬНИЙ РЕФЛЕКС – рефлекторне змикання повік при легкому дотику до рогівки ока; дуга К. р. складається із першої галузки трійчастого…