Глосарій

АКНЕМІЯ – атрофія литок ніг.

АКНЕГЕННИЙ – такий, що зумовлює або може зумовлювати розвиток вугрів.

АКНЕГЕН – речовина, яка зумовлює розвиток вугрів.

АКНЕ – загальне позначення захворювань шкіри з утворенням папул і пустул внаслідок запалення сальних залоз і волосяних фолікулів; частіше термін А. застосовують до вугрів.

АКМЕ (грец. akmē – найвища точка) – вища точка в розвитку хвороби.

АКЛЮЗІЯ – відсутність змикання поверхонь протилежних зубів.

АКЛІМАТИЗАЦІЯ – пристосування організмів до нових умов існування. Буквально під цим терміном розуміють пристосування до кліматичних, фізико-хімічних і грунтових умов нового середовища та до нових біоценозів. А. буває природною і…

АКЛАСТИЧНИЙ – такий, що стосується аклазії.

АКЛАЗІЯ ДІАФІЗАРНА – див.: Екзостози кістково-хрящеві множинні.

АКЛАЗІЯ – патологічне збільшення структури.

АКЛАДІОЗ ШКІРИ – глибокий плісенний мікоз. Збудник Acladium Castellani, Pinoy належить до родини Aleurisma. А.ш. проявляється дисемінованими вузлами і глибокими інфільтратами червоно-синюшного кольору до 2 см у діаметрі, які з’являються…

АКІУРГІЯ – оперативні втручання, які супроводжуються значним виділенням крові.

АКІНОСПЕРМІЯ – нерухомість сперматозоїдів у спермі.

АКІНЕТИКО-РИГІДНИЙ СИНДРОМ – див.: Аміостатичний синдром.

АКІНЕЗІЯ ІНТЕРМІТУЮЧА АНГІОСКЛЕРОТИЧНА – див.: Детермана синдром.

АКІНЕЗІЯ – неможливість довільних рухів або їхні зміни за силою, об’ємом, швидкістю внаслідок паралічів, нерухомості суглобів або болів. А. психогенного характеру може бути симптомом істерії, психастенії (як один із проявів…

АКІНЕЗ – відсутність активних рухів.

АКІДОГАЛЬВАНОКАУСТИКА – припалювання глибоко розміщених тканин організму електричним струмом з допомогою електрода у вигляді голки.

АКЕЛІСА – ВЕНКЕБАХА (K. F. WENKEBACH) СИМПТОМ – обмеження рухомості діафрагми донизу під час вдихання; рентгенологічна ознака адгезивного перикардиту.

АКВАМЕТРІЯ – методи визначення води в різних речовинах. Розрізняють фізичні й хімічні методи А.