Глосарій

КОНТИНУЇТЕТ – безпосередня поєднаність; неперервність.

КОНТОРСІЯ – розтягнення зв’язок.

КОНТР- (контра-; лат contra – проти) – частина складних слів, яка означає «проти», «протилежність», «протилежний».

КОНТРАІНДИКАЦІЯ – протипоказання; обставина, що свідчить про неправильність застосованого або обраного для застосування лікувального методу.

КОНТРАКТИЛЬНИЙ – скоротний, скоротливий, скорочувальний; такий, що здатний скорочуватися і розслаблюватися.

КОНТРАКТУРА – 1) обмеження рухів у суглобі; 2) тривале (неперервне) скорочення м’яких частин (шкіри, фасцій, сухожилків) або тривале, але тимчасове…

К. АРТРОГЕННА – набута К., що виникає внаслідок патологічних змін у суглобових кінцях або у зв’язково-капсульному апараті при гострих або…

К. ВІДВІДНА – обмеження відвідних рухів у суглобі.

К. ВТОРИННА – обмеження рухомості в суміжних з ураженими суглобах.

К. ДЕРМАТОГЕННА – набута К., що виникає внаслідок тяги шкірного рубця, який зморщився.

КОНСЕРВАТИВНИЙ – такий, що до тримується старих принципів.

КОНСЕРВИ – стерилізовані харчові продукти (м’ясні, рибні, овочеві, фруктові, молочні) у герметичній упаковці.