Глосарій

КОНІОТОМІЯ – див.: Конікотомія.

КОНІОТУБЕРКУЛЬОЗ – поєднання туберкульозу легень з пневмоконіозом.

КОНІОФАГ – макрофаг міжальвеолярних перегородок, що фагоцитував частинки пилу.

КОНКАТО (L. M. CONCATO) ХВОРОБА – захворювання, яке характеризується полісерозитом з переважною локалізацією уражень у порожнині перикарда, плевральній та верхній…

КОНКВАСАЦІЯ – роздавлення, розтрощування, розміжчення.

КОНКОРДАНТНІСТЬ – схожість близнюків за однією певною ознакою.

КОНКРЕМЕНТИ – тверді тіла, що утворюються в організмі з солей та колоїд них речовин внаслідок порушення обміну речовин.

КОННА (H. CONN) СИМПТОМ – ознака вираженого набряку калитки у хворих з асцитом: хворий лежить на спині з широко розведеними…

КОННА (J. W. CONN) СИНДРОМ – симптомокомплекс первинного альдо стеронізму, який, звичайно, розвивається при гіперплазії або пухлинах кори надниркових залоз;…

КОНОВАЛОВА (Н. В. КОНОВАЛОВ) ГЕПА ТОЦЕРЕБРАЛЬНИЙ СИНДРОМ – див.: Гепато церебраль ний синдром.

КОНРАДІ (E. CONRADI) ХВОРОБА – див.: Хондродистрофія кальцифікуюча.

КОНРАДІ – ХЮНЕРМАНА (E. CONRADI – K. HÜNER MANN) СИНДРОМ– див.: Хондродистро фія кальци фікуюча.