Глосарій

АДЕНОВІРУСИ (ADENOVIRIDAE) – група збудників респіраторних та інших захворювань, яка включає близько 50 різновидів (серотипів), що виділені від людей, мавп, собак, рогатої худоби, гризунів і птахів. Від людини виділено 32…

АДЕНОАСОЦІЙОВАНІ ВІРУСИ – дрібні, що містять ДНК, віруси, які розмножуються тільки в присутності аденовірусів; входять до складу групи парвовірусів.

АДЕНОАМЕЛОБЛАСТОМА – доброякісна пухлина, яка виходить з одонтогенного епітелію, що формує структури, які нагадують залози або протоки; нерідкісно спостерігаються кісти. Пухлина, звичайно, пов’язана із зубом, який не прорізався, тому може…

АДЕНОАКАНТОМА – злоякісна пухлина з ознаками диморфного диферен ціювання за залозистим і плоскоклітинним типом. Мікроскопічно в пухлині поряд із структурами аденокарциноми виявляється ряд фаз гетероплазії залозистого епітелію в багатошаровий плоский…

АДЕНО- (грец. aden – залоза) – частина складних слів, яка зазначає зв’язок з залозою чи залозами.

АДЕНІЯ – хронічне значне збільшення лімфатичних вузлів.

АДЕНІТ УРЕТРАЛЬНИЙ – запалення залоз сечовивідного каналу.

АДЕНІТ – запалення залози чи лімфатичного вузла.

АДЕНІН – гетероциклічна сполука із групи пуринових азотистих основ, що міститься у всіх живих клітинах; разом з іншою пуриновою основою – гуаніном і пиримідиновими основами – цитозином і тиміном (або…

АДЕНІЛОВА КИСЛОТА – див.: Аденозинфосфорні кислоти.

АДЕНІЛАТКІНАЗА – належить до фосфотрансфераз; являє собою кіназу, яка переносить фосфат зі збереженням макроергічного зв’язку; бере участь у клітинному енергетичному обміні; специфічно каталізує оборотну реакцію між аденіловою і аденозинтрифосфорною кислотами…

АДЕНЕКТОПІЯ – зміщене або неправильне розміщення залози.

АДЕНЕКТОМІЯ – хірургічна операція видалення залози.

АДЕНАЛГІЯ – біль у залозі.

-АДЕЛЬФУС (грец. adelphos – брат) – частина складних слів, яка означає симетричну пару двійнят, що з’єднані різними частинами тіла.

АДЕЛОМОРФНИЙ – такий, що має невизначену форму.

АДЕКВАТНИЙ ПОДРАЗНИК – звичайний фізіологічний подразник, який викликає вибірне збудження рецепторів, для сприйняття якого вони спеціально пристосовані.

АДЕКВАТНИЙ – такий, що відповідає, збігається, дорівнює.

АДДУКЦІЯ (лат. adducere – рухати до) – приведення, притягування (частини тіла або кінцівки) до середньої лінії тіла.

АДДУКТОР – 1) привідний м’яз; 2) такий, що приводить.