Глосарій

АВТЕНТИЧНИЙ (грец. αυσεντικοζ – справжній) – дійсний, правильний; такий, що грунтується на першоджерелі.

АВСТРАЛОПІТЕКИ ( лат. australis – південний + грец. πιτηκοζ pithekos – мавпа) – група викопних людиноподібних мавп. Значний об’єм мозкової коробки А. (400 – 600 см3), вкорочена лицева частина черепа,…

АВСТРАЛІЙСЬКИЙ АНТИГЕН – корпускулярні елементи, які виявляються в крові людини при сироватковій формі вірусного гепатиту і деяких інших патологічних станах; має антигенні властивості. Виявлено кілька антигенних підтипів А.а. Основні з…

АВСТРАЛІЙСЬКА Х-ХВОРОБА (Енцефаліт долини Муррея) – розглядають як місцевий варіант японського енцефаліту, на що вказує і схожість клінічної картини цих хвороб. Інкубаційний період 5-12 днів. У продромальному періоді протягом 2-5…

АВСИТИДІЙСЬКОГО – ІГУМЕНА КІСА (И. Т. АВСИТИДИЙСКИЙ – HIGOUMENAKIS) СИМПТОМ – потовщення груднинного кінця правої ключиці; можлива ознака пізнього вродженого сифілісу.

АВРИКУЛА (лат. auricula – мочка вуха) – вушна раковина, вушко, мочка.

АВРАН ЛІКАРСЬКИЙ (GRATIOLA OFFICINALIS L.) – багаторічна трав’я ниста рослина, 20–40 см заввишки, з повзучим, почленованим лускатим кореневищем. Стебло пряме, у верхній частині густолисте. Листки супротивні, ланцетоподібні, загострені, сидячі, при…

АВІТАМІНОЗ В2 або “Арибофлавіноз” – це стан, пов’язаний із дефіцитом різних вітамінів родини В (зокрема, вітамінів В2 – рибофлавіну). Рибофлавін є важливим вітаміном для енергетичного обміну в клітинах, а також…

АВІТАМІНОЗ B1 або “Бері-бері” – це хвороба, яка виникає внаслідок дефіциту вітаміну В1 (тіаміну) в організмі. Тіамін є важливим вітаміном, який грає роль у метаболізмі вуглеводів і функціонуванні нервової системи.…

АВІТАМІНОЗ (а- + vitaminum, від vita – життя + -osis) – різновид вітамінної недостатності, для якої характерна практично повна відсутність надходження вітаміну в організм.

АВІРУЛЕНТНІСТЬ (а- + лат. virulentus – отруйний) – нездатність окремих патогенних видів мікроорганізмів викликати захворювання.

АВІРУЛЕНТНИЙ (а- + лат. virus – отрута) – невірулентний, позбавлений вірулентності.

АВІДИТЕТ (фран. avidite; лат. avidas – пристрасть) – властивість, яка характеризує інтенсивність проходження імунних реакцій в організмі людини та тварин, тобто швидкість, повноту і міцність сполучення антитіла з антигеном.

АВІДИН – білок, який міститься в яєчному білку птахів та рептилій. При уживанні в їжу великої кількості яєчного білка в дітей може розвинутися специ фічний дерматит (хвороба Сфіфта), що залежить…

АВІАЦІЙНИЙ САНІТАРНИЙ ТРАНСПОРТ – повітряно-транспортні засоби, спеціально сконструйовані для евакуації поранених та хворих.

АВІАЦІЙНА ФІЗІОЛОГІЯ – розділ фізіології, який вивчає зміни в організмі людини та тварин в умовах польоту.

АВІАЦІЙНА МЕДИЦИНА – галузь медицини, основними завданнями якої є: 1) встановлення показань та протипоказань для служби в авіації; 2) проведення медичного відбору в авіацію осіб, які відповідають за станом здоров’я…

АВІАЦІЙНА ГІГІЄНА – галузь гігієни праці, яка вивчає дію на людський організм специфічних факторів польоту, роботи з авіаційною технікою в наземних умовах, розробляє науково обгрунтовані гігієнічні нормативи та заходи, спрямовані…

АВЕРСІЯ – один із методів лікування алкоголізму, який полягає у виробленні у хворого фізичної відрази до алкоголю.

АВЕЛЛІСА (G. AVELLIS) СИНДРОМ – бульбарний альтернуючий синдром; характеризується симптомами ураження язико-глоткового і блукаючого нерва на боці вогнища ураження і геміплегією або геміпарезом кінцівок на протилежному боці.