Глосарій

АБСЦЕСИ ПАРАНЕФРАЛЬНІ – А., які розміщені в навколонирковій тканині; як правило, розвиваються внаслідок прориву ниркових паренхіматозних абсцесів у паранефральний простір; ускладнюють перебіг пієлонефриту, обструкцію сечовивідних шляхів внаслідок злоякісного росту чи…

АБСЦЕСИ МІДАБДОМІНАЛЬНІ – А., які розміщені між поперековою ободовою кишкою і ділянкою тазу; розрізняють А. правого і лівого нижніх квадрантів черевної порожнини та міжпетлеві А. А. правого нижнього квадранта спричинюються…

АБСЦЕСИ ЛЕГЕНЬ – локальна порожнина з гноєм у легенях, оточена зоною пневмонії; виникає найчастіше внаслідок аспірації інфікованого матеріалу із верхніх дихальних шляхів при різних патологічних процесах (втрата свідомості, алкогольне отруєння,…

АБСЦЕСИ ІНТРАПЕРИТОНЕАЛЬНІ – А., які розміщені в порожнині очеревини; А.І. поділяються на: 1) піддіафрагмальні, 2) міабдомінальні і 3) тазові; розвиваються на фоні генералізованого перитоніту, при якому внаслідок сили ваги та…

АБСЦЕСИ ІНТРААБДОМІНАЛЬНІ – А., які розміщені в черевній порожнині; до А.І. належать: 1) інтраперитонеальні, 2) ретроперитонеальні, 3) вісцеральні; більшість А.І. розвиваються внаслідок порушення цілості шлунково-кишкового тракту; збудниками є складна суміш…

АБСЦЕСИ ВІСЦЕРАЛЬНІ – А., які розвиваються у внутрішніх органах.

АБСЦЕСИ БОКОВІ ГЛОТКОВІ – А., що виникають у боковому глотковому просторі. Боковий глотковий простір має конусоподібну форму і розміщений латерально від глотки, обмежений клиноподібною кісткою основи черепа та під’язиковою кісткою.…

Абсцес (лат. abscessus — гнояк) — це вогнищеве гнійне запалення, яке супроводжується утворенням порожнини, заповненої гноєм. Оболонка абсцесу складається з сполучнотканинних волокон, що оточують уражену тканину, а всередині міститься грануляційна…

АБСЦЕДУВАННЯ – процес утворення абсцесів.

АБСТРАКЦІЯ (лат. abstractio – віддалення) – 1) уявне відокремлення тих чи інших сторін, ознак або зв’язків предметів та явищ для виділення суттєвих їхніх ознак; процес уявного ізолювання, «виривання» окремого предмета,…

АБСТРАГУВАТИСЯ – уявно відокремлюватися, проводячи абстракцію.

АБСТРАГУВАТИ (лат. abstraho – відтягую, відриваю) – проводити абстракцію чогось.

АБСТИНЕНЦІЯ (лат. abstineo – утримуюсь) – повне утримання від вживання чогось (спиртних напоїв, тютюну і т. ін.), стриманість.

АБСТИНЕНТНИЙ АЛКОГОЛЬНИЙ СИНДРОМ – див.: Похмільний синдром.

АБСТИНЕНТНИЙ СИНДРОМ – хворобливий стан, який розвивається в наркоманів при припиненні вживання наркотику (алкоголю у хворих на алкоголізм).

Абстинентний – це термін, що походить від латинського abstinere, що означає «стримувати» або «утримуватися». Його основні значення: Що стосується абстиненції – тобто стану свідомого стримання від чогось, наприклад, від вживання…

АБСОРБУЮЧИЙ – такий, що здатний до абсорбції.

АБСОРБЦІЯ (лат. absorptio – поглинання) – 1) поглинання речовини з газового або рідкого середовища масою іншої речовини (абсорбента); 2) абсорбція світла, світлопоглинання – ослаблення світла під час проходження його крізь…

АБСОРБЦІОМЕТР (лат. absorptio – поглинання + грец. μετρεω – вимірювати) – прилад для визначення газів крові; гази добувають у вакуумі з наступним поглинанням хімічними реактивами.

АБСОРБЦІЙНА МІКРОСКОПІЯ – метод вивчення структури та хімізму тваринних і рослинних організмів з допомогою мікроскопа за вибірним поглинанням світла внутрішньоклітинними структурами. Освітлюючи мікропрепарат променями вузької ділянки спектра в зоні поглинання…