Глосарій

ІНДИКАТОРНИЙ – такий, що пов’язаний з індикацією.

ІНДИКАЦІЯ – 1) вимірювання, визначення, записування різних показників, об’єктів; 2) введення в розчин, який аналізують, речовин, що дають змогу встановити…

ІНДИКАЦІЯ ЗАСОБІВ УРАЖЕННЯ – якісне виявлення і кількісне ви значення радіоактивних, отруйних, а також біологічних засобів у навколишньому середовищі, в…

ІНДИКАЦІЯ МІКРООРГАНІЗМІВ – мікробіологічні дослідження з метою визначення в об’єктах оточуючого середовища патогенних для людей і тварин грибків, бактерій, рикетсій,…

ІНДИФЕРЕНТНИЙ – нешкідливий, байдужий.

ІНДОЛ – С8Н7N; органічна сполука, яка утворюється в організмі людини і тварин із триптофану і білків, що містять триптофан, у…

ІНДУКОВАНЕ БОЖЕВІЛЛЯ – різновид психогенного захворювання з виникненням психічного розладу під впливом психічно хворої людини в особи, яка до цього…

ІНДУКОВАНИЙ ПСИХОЗ – див.: Індуковане божевілля.

ІНДУКТИВНИЙ – такий, що заснований на індукції, пов’язаний з методом індукції.

ІНДУКТИВНИЙ ВИСНОВОК – тип висновків від групи одиничних фактів до деякої гіпотези, що «породжується» цими фактами.

ІНДУКТИВНІСТЬ – фізична величина, що характеризує здатність провідника нагромаджувати енергію магнітного поля, коли в ньому протікає електричний струм. Ai Індуктивність…

ІНГІБІТОРИ (у біології) – природні і синтетичні речовини, що пригнічують активність ферментів у живому організмі та в безклітинних системах.