Глосарій

ІЗОІМУНІЗАЦІЯ – імунізація антигенами іншої особини того ж біологічного виду.

ІЗОКОРІЯ – рівність діаметрів зіниць обох очей.

ІЗОЛЕЙЦИН – С2Н5·СН(СН3)·СН·(NН2)·СООН; α – аміно β – метилвалеріанова кислота; незамінна амінокислота для людини і тварин. І. – структурний елемент…

ІЗОЛИМОННА КИСЛОТА – СН2·(СН)2ОН (СООН)2; є одним з проміжних субстратів процесу окислення вуглеводів, жирних кислот, амінокислот, яке відбувається в циклі…

ІЗОЛОФОБІЯ – нав’язлива боязнь виявитися самотнім у житті.

ІЗОЛЮВАТИ – відокремити; помістити окремо, не допускаючи стикання, стосунків з іншим.

ІЗОЛЯТИ – відносно невеликі популяції людей (100-1000 осіб) з незначним рів нем шлюбної міграції.

ІЗОЛЯТОР – 1) відокремлене примі щення для утримання хворих з інфек ційними чи нерозпізнаними хворобами; 2) речовина, що погано проводить…

«ІЗОЛЯЦІЇ» СИНДРОМ (LOCKED-IN-SYNDROME) – симптомокомплекс, що розвивається при демієлінізації центробазальної ділянки мосту з поширенням вогнища ураження дорсально з утягуванням сенсорних…

ІЗОЛЯЦІЙНИЙ – такий, що стосується ізоляції, використовується для ізоляції.

ІЗОЛЯЦІЯ – 1) заборона спілкування, відокремлення когось від навколишнього середовища; 2) роз’єд нання, відособлення.

ІЗОЛЯЦІЯ ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРИХ – протиепідемічний захід, спрямований на відособлення (відокремлення) хворих, а також осіб з підозрою на інфекційне захворювання з-поміж…