Глосарій

ТРЕМНЕРА (E. L. TRÖMNER) РЕФЛЕКС – при ударі по долонній поверхні кінцевих фаланг у позиції пронації спостерігається згинання пальців; ознака ураження пірамідних шляхів.

ТРЕМАТОДОЗИ – гельмінтози, які спричинюються плоскими черв’яками – трематодами.

ТРЕМАТОДИ (TREMATODA) – клас типу плоских черв’яків; мають нероз членоване тіло, яке має присоски і розгалужений кишечник, що сліпо закінчується; життєві цикли Т. різноманітні і часто складні; для них характерна…

Т. ФІЗІОЛОГІЧНІ – Т., які утворюються в дітей до моменту зміни молочних зубів постійними внаслідок росту щелеп.

Т. ПАТОЛОГІЧНІ – Т., які перевищують 1 мм; спостерігаються при різних аномаліях та деформаціях щелепно-лицьової ділянки; поява Т. у віці понад 30–50 років часто є ознакою деструктивних процесів у тканинах…

ТРЕМА – проміжок між розміщеними поряд зубами; розрізняють фізіологічні і патологічні Т.

-ТРЕМА – див.: -Трезія.

ТРЕЛА (U. TRЕLAT) ТОЧКИ – див.: Трела симптом.

ТРЕЛА (U. TRЕLAT) СИМПТОМ – жовті плями навколо виразок порожнини рота; ознака туберкульозного ураження порожнини рота.

ТРЕЙТЦА (W. TREITZ) ЯМКА – за глиблення очеревини, розміщене між сліпою кишкою і задньою черевною стінкою таким чином, що вхідний отвір його знаходиться внизу, сліпий кінець – вгорі.

ТРЕЙТЦА (W. TREITZ) КИШЕНЯ – кишеня очеревини, розміщена біля місця вигину кінця дванадцятипалої кишки при переході її в порожню кишку; можливе місце виходу внутрішньої грижі.

ТРЕЙТЦА (W. TREITZ) ГРИЖА – внутрішня грижа черева, яка утворюється внаслідок поступового проникання будь-якого органа черевної порожнини у кишеню Трейтца.

-ТРЕЗІЯ (трема-; грец. trēsis, trēma – отвір) – частина складних слів, яка означає «отвір».

ТРЕДЕКАФОБІЯ – нав’язлива боязнь числа тринадцять.

ТРАХОМАТОЗНИЙ – 1) хворий на трахому; 2) такий, що стосується трахоми.

ТРАХОМА – хронічний кон’юнктивіт, що спричинюється Chlamydia trachomatis; перебіг з наростаючими загостреннями, які змінюються ремісіями; характерні фолікулярна субкон’юнктивальна гіперплазія, васкуляризація рогівки та наступне утворення рубців на кон’юнктиві, рогівці та повіках;…

ТРАХІСКОПІЯ – стереоморфологічний метод, що надає можливість отримувати глибоке об’ємне зображення структури органів.

ТРАХЕЯ (TRACHEA) – трубчастий орган, який проводить повітря від гортані до легень і у зворотному напрямі; довжина у дорослого – приблизно 11–13 см; починається на рівні міжхребцевого хряща, який сполучає…

ТРАХЕОЦЕЛЕ – вроджений додатковий трахеальний бронх, що закінчується великим дивертикулом, який містить повітря.

ТРАХЕОТОМІЯ – хірургічний розтин трахеї з метою ліквідації асфіксії, а також проведення діагностичних і лікувальних ендотрахеальних та ендоброн хіальних втручань.