Глосарій

ЕУТИРЕОЇДНОГО ХВОРОГО СИНДРОМ – недостатній рівень трийодотироніну у хворих, які страждають на системні захворювання, але не проявляють ознак тироїдизму.

ЕФАПС – ділянка стикання мембран відростків двох нейронів, в якій збудження з однієї клітини на іншу передається за допомогою електричного…

ЕТИЛОВИЙ СПИРТ – С2Н5ОН; звичайний Е. с. являє собою азеотропну суміш води, що містить 95,57% етанолу. На організм людини Е….

ЕТІО- (грец. aitia – причина) – частина складних слів, яка означає належність до причини захворювання.

ЕТІОЛОГІЯ – 1) вчення про причини та умови виникнення хвороб; 2) причина виникнення хвороби або патологічного стану.

Етіопатогенез — це медичний термін, що позначає процес розвитку захворювання, враховуючи як причини (етіологію), так і механізми розвитку (патогенез). Тобто,…

ЕТІОТРОПНИЙ – такий, що спрямований проти причини захворювання, усуває або послаблює дію фактора, що спричинив захворювання.

ЕТМОЇДАЛЬНИЙ – такий, що стосується гратчастої кістки, її пазухи.

ЕТМОЇДИТ – запалення слизової оболонки комірок гратчастої кістки.

ЕТМОЇДИТ ГОСТРИЙ – гостре запалення слизової оболонки комірок гратчастої кістки, яке проявляється набряком, набуханням слизової оболонки; просвіти комірок гратчастої кістки…

ЕТМОЇДИТ ХРОНІЧНИЙ – хронічне запалення слизової оболонки комірок гратчастої кістки. Клінічні прояви при Е. х. залежать від ступеня активності запального…

ЕТОЛОГІЯ – наука, що вивчає особливості поведінки живих організмів у всіх її проявах.