Глосарій

ЕРИТРОПОЕЗСТИМУЛЮЮЧИЙ ФАКТОР – див.: Еритропоетин.

ЕРИТРОПОЕТИН – гормон глікопротеїнової природи, що стимулює проліферацію і диференціацію еритропоетинчутливої клітини і еритробластів, які морфологічно розпізнаються. Вміст Е. відбиває…

ЕРИТРОПСІЯ – порушення зорового сприйняття, при якому все, що бачиться, видається в червоному світлі.

ЕРИТРОРЕКСИС – руйнування еритроцитів, при якому вони розпадаються на окремі фрагменти.

ЕРИТРОФАГИ – див.: Гематофаги (1).

ЕРИТРОФАГОЦИТОЗ – процес поглинання і руйнування еритроцитів клітинами системи макрофагів з утворенням зерен гемосидерину.

ЕРИТРОБЛАСТОЗ ХРОНІЧНИЙ – див.: Хейльмей єра – Шенера синдром.

ЕРИТРОБЛАСТОМА – злоякісна пухлина, яка складається із еритробластів і розміщена поза кістковим мозком.

ЕРИТРОБЛАСТОМАТОЗ – див.: Ді Гульєльмо хвороба.

ЕРИТРОГРАМА – результат розподілу еритроци тів за будь-якою ознакою, який виражений графічно і (або) у відсотках.

ЕРИТРОДЕРМІЯ – почервоніння шкі ри, що супроводжується набряклістю, інфільтрацією і лущенням.

ЕРИТРОДЕРМІЯ ВТОРИННА – Е., що виникає в процесі перебігу будь-якого дерматозу.