Глосарій

ЕРИТР- (еритро-; грец. erythros – червоний) – частина складних слів, яка означає «червоний, почервоніння», «такий, що належить до еритроцитів».

ЕРИТРАЗМА – хронічне поверхневе бакте ріаль не захворювання шкіри, яке спричинюється Coryneb act erium minut issimum. Клінічна картина характеризується ураженням…

ЕРИТРЕДЕМА – див.: Акродинія.

ЕРИТРЕМІЯ ГОСТРА – див.: Ді Гульєльмо хвороба.

ЕРИТРЕМІЯ ХРОНІЧНА – форма хронічного мієлоїдного лейкозу; характеризу ється стійкою анемією, проліферацією в кістковому мозку й інколи в інших органах…

ЕРИТРО- – див.: Еритр-.

ЕРИТРОБЛАСТИ – висхідна форма розвитку еритроцитів, що не містить гемоглобіну; Е. – клітини розміром 20–25 мкм, мають велике ядро і…

ЕРИТРОБЛАСТИЧНА РЕАКЦІЯ – тимчасове збільшення кількості ядро вмісних клітин еритроїдного ростка кісткового мозку без зміни їх якісного складу.

ЕРИТРОБЛАСТОЗ – збільшення вміс ту клітин еритроїдного ряду різного ступеня зрілості.

ЕРИТРОБЛАСТОЗ ПЛОДА І НОВОНАРОДЖЕНОГО – див.: Гемолітична хвороба новонароджених.

ЕРЕМОФОБІЯ – нав’язлива боязнь безлюдних місць або самотності.   Ai Еремофобія – це термін, який використовується для опису патологічного страху…

ЕРЕТИЗМ – підвищена подразливість хворого.