Глосарій

ФОНІАТРІЯ – розділ оториноларингології, який вивчає фізіологію, патологію захворювань голосового апарату людини, розробляє методи їх лікування та профілактики.

ФОНОГРАФІЯ – графічна реєстрація звукових коливань, які виникають внаслідок діяльності внутрішніх органів.

ФОНОКАРДІОГРАФ – прилад для реєстрації звуків, що виникають внаслідок діяльності серця, в діагностично важливих діапазонах частот; Ф. складається із мікрофона,…

ФОНОКАРДІОГРАФІЯ – графічний запис звукових явищ, зумовлених діяльністю серця.

ФОНОПСІЯ – вид синестезії, який характеризується забарвленістю кожного звукового образу в певний колір.

ФОНОФОБІЯ – див.: Акустикофобія.

ФОНОФОРЕЗ – метод лікування, який грунтується на поєднаній дії на певні ділянки тіла хворого ультразвуком і нанесеними на їх поверхню…

«ФОНТАНЕЛЬ» – невеликий гнійний дефект шкіри, який штучно створений і підтримується чужорідним тілом або повторними припіканнями; вважалось, що через Ф….

ФОГТА – КОЯНАГИ – ХАРАДИ (A. VOGT – Y. KOYAN AGІ – E. HARADA) СИНДРОМ – див.: Фогта – Коянаги…

ФОДЕРЕ ( F. E. FODERE) СИМПТОМ – підпухання нижніх повік ока; можлива ознака нефропатії або конституційного лімфостазу.

ФОКАЛЬНИЙ – вогнищевий; такий, що стосується фокусу ураження.

ФОКОМЕЛІЯ – 1) відсутність стегнової кістки і кісток гомілки; це призводить до того, що ступня безпосередньо виходить із тулуба; 2)…