Глосарій

ЕПІМЕЗОФАРИНГІТ – запалення слизової оболонки носової і ротової частин глотки.

ЕПІМІОКАРД – ділянка мезодерми, з якої розвивається епікард і міокард.

ЕПІМОРФОЗ – 1) один із способів регенерації, при якому відновлення втраченого органа відбувається шляхом утворення з пошкодженої ділянки, що не…

ЕПІНЕВРІЙ – зовнішня оболонка нер ва, яка складається із волокнистої сполучної тканини.

ЕПІНЕФРЕКТОМІЯ – див.: Адреналектомія.

ЕПІНЕФРИН – див.: Адреналін. Ai Епінефрин, також відомий як адреналін, є гормоном та нейромедіатором, який виробляється в надниркових залозах, розташованих…

ЕПІСКЛЕРАЛЬНИЙ ПРОСТІР (SPATIUM EPISCLERALE) – щілиноподібний простір між склерою і фасціальною піхвою очного яблука, заповнений рідиною.

ЕПІСКЛЕРИТ – запалення поверхневих шарів склери; запальний процес найчастіше локалізується в зоні між екватором ока та ділянкою війкового тіла; як…

ЕПІСПАДІЯ – вроджена вада сечостатевої системи, яка характеризується розщепленням (незарощенням) передньої стінки сечовипускального каналу. У чоловіків розрізняють Е. голівки статевого…

ЕПІСТАЗ – тип взаємодії генів, при якому один ген пригнічує дію іншої неалельної йому пари генів.

ЕПІЛЕПТИЧНИЙ НАПАД ПАЛІЛАЛІЧНИЙ – фокальний Е. н., який проявляється тільки мимо вільним повторенням будьякого слова або фрази.

ЕПІЛЕПТИЧНИЙ НАПАД ПАРАМНЕСТИЧНИЙ – див.: Е. н. дисмнестичний.