Глосарій

ТОРОЧКА – утворення, схожі з ворсинками.

ТОРНВАЛЬДА (G. L. THORN WALDT) ХВОРОБА – див.: Торнвальда синдром.

ТОРНВАЛЬДА (G. L. THORNW ALDT) СИНДРОМ – прояви хронічного запалення глоткової сумки; спостерігаються носоглоткові виділення, головний біль, переважно в потилиці; неприєм ний запах із рота.

ТОРНА (G. W. THORN) СИНДРОМ – різного походження порушення реабсорбції натрію в ниркових канальцях з вторинною недостатністю надниркових залоз.

ТОРІЙ – Th; хімічний елемент ІІІ групи періодичної системи Менделєєва, атомний номер 90, атомна вага 232,0381, належить до актиноїдів; радіоактивний, найбільш стійкий ізотоп 232Th (період напіврозпаду 1,41· 1010 років).

-ТОРАКС – див.: Торак-.

ТОРАКС – грудна клітка.

ТОРАКОЦЕНТЕЗ – див.: Плевроцентез.

ТОРАКОФРЕНОЛАПАРОТОМІЯ – тораколапаротомія, яка виконується з розрізанням діафрагми.

ТОРАКОТОМІЯ – хірургічний розтин грудної порожнини.

ТОРАКОСКОПІЯ – дослідження плевральної порожнини за допомогою торакоскопа.

ТОРАКОСКОП – інструмент з оптичною та освітлювальною системами для дослідження плевральної порожнини людини.

ТОРАКОПЛАСТИКА – оперативне видалення або резекція ребер на певній ділянці грудної клітки з метою створення умов для спадіння уражених відділів легені.

ТОРАКОПАГ – подвійна виродливість, при якій два близнюки зрослися в ділянці груднини.

ТОРАКОМІОДИНІЯ – біль у м’язах грудної клітки.

ТОРАКОМЕТРІЯ – вимірювання грудної клітки.

ТОРАКОМЕТР – прилад для вимірювання обводу та діаметра грудної клітки.

ТОРАКОЛІЗ – хірургічне видалення верхніх п’яти реберних хрящів при емфіземі легень внаслідок первинного за хворювання реберних хрящів.

ТОРАКОЛАПАРОТОМІЯ – хірургічний розтин грудної і черевної порожнин одним розрізом.

ТОРАКОКАУСТИКА – розрізання за допомогою торакоскопа тяжів плевральних зрощень шляхом діатермокоагуляції для забезпечення повного колапсу легені при утворенні лікувального пневмотораксу.