Глосарій

ЕКСТРАПІРАМІДНИЙ СИНДРОМ – симптомокомплекс, що характеризується різним поєднанням ознак ураження екстрапірамідної системи; спостерігаються мимовільні рухи, включаючи паркінсонізм, атетоз і хорею.

ЕКСТРАПОЛЮВАТИ – поширювати висновки, одержані щодо однієї частини якоїсь системи, на іншу частину тієї самої системи.

ЕКСТРАПОЛЯЦІЙНИЙ РЕФЛЕКС – руховий умовний рефлекс на найбільш імовірне переміщення безумовного по дразника в просторі. Ai “Екстраполяційний рефлекс” – це…

ЕКСТРАСИСТОЛІЯ – порушення ритму серця, яке спричинюється збудженням міокарду, що виходить, як правило, не із фізіологічного джерела серцевого ритму і…

ЕКСТРАТОН – додатковий тон серця, який не вислуховується в нормі.

ЕКСТРЕМАЛЬНІ СТАНИ – стани організму, які характеризуються надмірним напруженням або виснаженням пристосувальних механізмів.

ЕКСТРЕНИЙ – невідкладний, терміновий, надзвичайний; такий, що вимагає негайного втручання, вирішення.

ЕКСТРОФІЯ СЕЧОВОГО МІХУ РА – вроджена вада розвитку, яка характеризується відсутністю нижньої частини передньої черевної стінки і тіла сечового міхура.

ЕКСТУБАЦІЯ – витягнення інтубаційної трубки із просвіту гортані і трахеї.

ЕКСУДАТ – рідина, яка утворюється при запаленні; Е. багатий білком і містить формені елементи крові. Залежно від кількісного вмісту білка…

Е. ГЕМОРАГІЧНИЙ – Е., що характеризується значною домішкою еритроцитів.

Е. ГНІЙНИЙ – Е., що містить по ліморфноядерні лейкоцити, що розпалися, клітини ураженої тканини і мікроорганізми.