Глосарій

ДІАСТЕМА – аномалія розміщення зубів, яка проявляється проміжком між центральними різцями.

ДІАСТЕМАТОМІЄЛІЯ – вроджене подвоєння спинного мозку на всій протяжності або в окремих ділянках.

ДІАСТОЛА – фаза серцевого циклу, під час якої спостерігається розширення порожнин серця, що по в’язано з розслабленням міокарду, та наповненням…

ДІАСТОЛІЧНЕ ЗАПАДАННЯ – ознака плевроперикардіальних зрощень: втягнення передньої стінки грудної клітки в проекції верхівки серця під час діастоли.

ДІАСТОЛІЧНЕ ТРЕМТІННЯ – тремтіння грудної клітки, що пальпаторно визначається в прекардіальній ділянці у фазі діастоли; зумовлюється турбулентним током крові через…

ДІАСТОЛІЧНИЙ ГУРКІТ – ознака стенозу лівого атріо-вентрикулярного отвору: пресистолічний шум, що має грубий, гуркітливий характер, прослуховується над верхівкою серця і…

Д. ТИРЕОГЕННИЙ – Д., що розвивається внаслідок надмірного вмісту в крові гормонів щитоподібної залози.

Д. ЦУКРОВИЙ – Д., в основі якого лежить відносна або абсолютна інсулінова недостатність, що є наслідком ураження острівкового апарату підшлункової…

ДІАБЕТИЧНИЙ АЦИДОЗ – порушення кислотно-лужної рівноваги в організмі, що супроводжується збільшенням вмісту аніонів летких та нелетких кислот і ускладнює перебіг…

ДІАБЕТИД – патологічні зміни шкіри та слизових оболонок при цукровому діабеті.

ДІАБЕТОГЕННІ ФАКТОРИ – фактори, що сприяють розвитку цукрового діабету.

ДІАГНОЗ – медичний висновок про стан здоров’я хворого, про захворювання (травми) або про причини смерті, що виражено в термінах, які…