Глосарій

  • ДИПЛАКУЗІЯ

    ДИПЛАКУЗІЯ – порушення слуху, при якому один і той же тон сприймається по-різному правим і лівим вухом.

  • ДИПЛЕГІЯ

    ДИПЛЕГІЯ – двобічний параліч, що уражає відповідні частини тіла.

  • ДИПЛЕГІЯ АТОНІЧНА

    ДИПЛЕГІЯ АТОНІЧНА – форма дитячого церебрального паралічу; характеризується центральним паралічем (парезом) рук або ніг, який супроводжується з мозочковою атонією.

  • ДИПЛЕГІЯ ЛИЦЬОВА ВРОДЖЕНА

    ДИПЛЕГІЯ ЛИЦЬОВА ВРОДЖЕНА – двобічний параліч мімічних м’язів лиця, зумовлений двобічною гіпоплазією клітин ядра лицьового нерва.

  • ДИПЛЕГІЯ СПАСТИЧНА РОДИННА

    ДИПЛЕГІЯ СПАСТИЧНА РОДИННА – спадкове захворювання спинного мозку з переважним ураженням пірамід них шляхів у бокових його стовбурах; проявляється нижньою…

  • ДИПЛОЕ

    ДИПЛОЕ – губчаста речовина кісток склепіння черепа.

  • ДИПЛОЕРГРАФІЯ

    ДИПЛОЕРГРАФІЯ – рентгенологічне дослідження штучно контрастованих диплоїчних вен кісток черепа.

  • ДИПЛОЕСИНУСОГРАФІЯ

    ДИПЛОЕСИНУСОГРАФІЯ – ретгенологічне дослідження синусів твердої мозкової оболонки головного мозку після контрастування диплоїчних вен.

  • ДИПЛОЇД

    ДИПЛОЇД – організм, клітини тіла якого мають два повні набори гомологічних хромосом.

  • ДИПЛОЇДИЗАЦІЯ

    ДИПЛОЇДИЗАЦІЯ – процес подвоєння числа хромосом у гаплоїдних клітинах.