ДИЗАДАПТАЦІЯ
ДИЗАДАПТАЦІЯ – розлади пристосування живого організму до дії факторів оточуючого і внутрішнього середовища або їх сукупності.
ДИЗАДАПТАЦІЯ – розлади пристосування живого організму до дії факторів оточуючого і внутрішнього середовища або їх сукупності.
ДИЗАКУЗІЯ – розлад слуху.
ДИЗАРТРІЯ – розлад артикуляції, утруднення у вимові звуків мови внаслідок парезу, спазму, гіперкінезу або атаксії мовленнєвої мускулатури.
Д. БУЛЬБАРНА – Д., що виникає при ураженні ядер ІХ, Х, ХІІ нервів або їх корінців у довгастому мозку; проявляється…
Д. ЕКСТРАПІРАМІДНА – розлади плавності артикуляції при екстрапірамід них гіперкінезах, розлади виразності інтонацій, незрозуміле вимовляння звуків, сповільнення мовлення при паркінсонізмі.
Д. КІРКОВА – Д., зумовлена ураженням нижніх відділів передцентральної і постцентральної звивин, де розміщені центри артикуляційних рухів; проявляється утрудненням у…
Д. МОЗОЧКОВА – Д., зумовлена атаксією мовленнєвої мускулатури при ураженні мозочка або мозочкових шля хів; проявляється розтягненою, переривчастою, скандованою мовою.
Д. ПСЕВДОБУЛЬБАРНА – Д., що виникає при двобічному ураженні волокон кірково-ядерних шляхів на різних рівнях: у білій речовині півкуль великого…
ДИЗАРТРОЗ – неправильно сформований суглоб; несправжній суглоб.
ДИЗАРТРОЗ ЧЕРЕПНО-ЛИЦЬОВИЙ – порушення процесів закостеніння фіброзного сполучення між основою черепа та лицьовими кістками; клінічно проявляється підвищеною рухомістю кісток лицьового…
ДИЗЕМБРІОГЕНЕЗІЯ – різні порушення ембріонального розвитку.
ДИЗЕМБРІОПЛАСТИЧНІ ПУХЛИНИ – див.: Дизонтогенетичні пухлини.