Глосарій

ДЕФЕКАЦІЯ – виведення з організму людини і тварин через анальний отвір калових мас.

ДЕФЕКТ – 1) вада, недолік, хиба, пошкодження; 2) (у психіатрії) форма зміни особи, що проявляється збідненням, спрощенням переважно вищих її…

ДЕФЕКТ МІЖШЛУНОЧКОВОЇ ПЕРЕГОРОДКИ – вроджене незарощення перетинчастої або м’язової перегородки між правим та лівим шлуночками серця; при цьому кров під…

ДЕФЕКТ МІЖПЕРЕДСЕРДНОЇ ПЕРЕГОРОДКИ – наявність сполучення між правим та лівим передсердями; часто поєднується з іншими вадами серця; при ізольованому дефекті…

ДЕФЕКТ НАПОВНЕННЯ – рентгенологічна ознака наявності в порожнині пухлини або чужорідного тіла: дефект у рентгенологічній тіні контрастованого порожнистого органа.

ДЕФЕКТОР – посада в аптеці, до посадових обов’язків якої входить відання запасами та їх поповненням; складання замовлень, приймання товару; виконання…

ДЕФЕКТИВНИЙ – такий, що має істотні фізичні чи психічні вади; ненормальний.

ДЕФЕКТНИЙ – такий, що має дефект.

ДЕФЕКТОЛОГІЯ – наука, що вивчає загальні закономірності розвитку дітей з різними формами аномалій і розробляє методи їх навчання та виховання.

ДЕФЕКТОСКОПІЯ (професійні шкід ливості) – комплекс методів контролю матеріалів і виробів без їх руйнування з метою виявлення дефектів, що можуть…

ДЕФЕРЕНТИТ – запалення сім’явивід ної протоки; розрізняють гострий і хронічний Д.

ДЕФІБРИЛЯЦІЯ – зупинка фібрилярних скорочень шлуночків серця або передсердь з метою відновлення синусового ритму скорочень серця та ефективної скорочувальної діяльності…