Знижка - 10% на весь медичний одяг по промокоду HALAT5
Глосарій
ТИРЕОЇДИТ ДЕ КЕРВЕНА
ТИРЕОЇДИТ ДЕ КЕРВЕНА (F. DE QUERVAIN) – див.: Де Кервена синдром.
ТИРЕОЇДИТ ДЕРЕВ’ЯНИСТИЙ
Т. ДЕРЕВ’ЯНИСТИЙ – див.: Т. фіб розно-інвазивний.
ТИРЕОЇДИТ ГІГАНТОКЛІТИННИЙ
Т. ГІГАНТОКЛІТИННИЙ – див.: Де Кервена синдром.
ТИРЕОЇДИТ ГОСТРИЙ
Т. ГОСТРИЙ – Т. з гострим перебігом, зумовлений лімфогенним, рідкісніше – гематогенним занесенням інфекції; частіше уражається одна частка щитоподіб ної залози, рідкісно процес буває дифузним; тривалість Т. г. від кількох…
ТИРЕОЇДИТ БЕЗСИМПТОМНИЙ
Т. БЕЗСИМПТОМНИЙ – підгостре захворювання, яке частіше зустрічається в жінок, особливо в післяпологовому періоді; характеризується незначним збільшенням щитоподібної залози, відсутністю її болючості та наявністю спонтанно перехідної фази гіпертиреозу трива лістю…
ТИРЕОЇДИТ АУТОІМУННИЙ
Т. АУТОІМУННИЙ – див.: Хашімото тиреоїдит.
ТИРЕОЇДИТ АУТОАЛЕРГІЧНИЙ
Т. АУТОАЛЕРГІЧНИЙ – див.: Хаші мото тиреоїдит.
ТИРЕОЇДИТ
ТИРЕОЇДИТ – запалення щитоподібної залози; Т. поділяють на гострий, під гострий та хронічний.
ТИРЕОЇДИЗМ
ТИРЕОЇДИЗМ – отруєння внаслідок вживання великих доз екстракту щитоподібної залози або препаратів тироксину.
ТИРЕОЇДЕКТОМІЯ
ТИРЕОЇДЕКТОМІЯ – хірургічне вида лен ня щитоподібної залози або частини її.
ТИРЕОЇД-
ТИРЕОЇД- – див.: Тирео-.
ТИРЕОЗ
ТИРЕОЗ – розлад секреції щитоподібної залози.
ТИРЕОГЛОБУЛІН
ТИРЕОГЛОБУЛІН – основний білок щитоподібної залози, що містить у ковалентно зв’язаному вигляді практично весь йод, що є в залозі; Т. являє собою глобулярний, високоструктурований глікопротеїд, молекула якого містить більше 100…
ТИРЕОГЕННИЙ
ТИРЕОГЕННИЙ – такий, що виник або розвився під дією збільшення або зменшення інкреторної діяльності щитопо дібної залози.
ТИРЕОАПЛАЗІЯ
ТИРЕОАПЛАЗІЯ – вроджена відсут ність щитоподібної залози.
ТИРЕО-
ТИРЕО- (тиреоїд-, тиро-; грец. thyreoeidēs – щитоподібний) – частина складних слів, яка означає належність до щитоподібної залози, до щитоподібного хряща.
ТИПОЛОГІЯ
ТИПОЛОГІЯ – вид наукової систематизації, класифікація чогось за спільними ознаками.
ТИПОВИЙ
ТИПОВИЙ – характерний; властивий певному типові явищ.
-ТИПІЯ
-ТИПІЯ – див.: -Тип.
ТИПИ ВИЩОЇ НЕРВОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
ТИПИ ВИЩОЇ НЕРВОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ – сукупність характерних рис, основу яких становить сила, урівноваженість та рухомість нервових процесів головного мозку, що визначають індивідуальні особливості пристосування людини до зовнішнього середовища. Ро з…