Глосарій

ТИП – 1) вища систематична категорія (таксон), що об’єднує споріднені класи тварин; 2) образ, складений із певних характерних ознак, що відповідають групі предметів або явищ; узагальнений образ, що містить характерні…

-ТИП (-типія; грец. typos – відбиток; зразок, тип) – частина складних слів, яка означає «зразок», «модель», «спільність».

ТИНКТУРА – настоянка лікарської речовини на воді, спирті чи ефірі.

ТИНДАЛІЗАЦІЯ – знищення спороутворюючих мікроорганізмів у різних об’єк тах шляхом дискретної дії теплом.

ТИМУС – див.: Загрудинна залоза.

ТИМПАНОФОНІЯ – див.: Аутофонія.

ТИМПАНОТОМІЯ – див.: Парацентез (1).

ТИМПАНОСКЛЕРОЗ – розростання сполучної тканини в слизовій оболонці середного вуха з наступним її гіалінозом, обвапнуванням та закостенінням, що призводить до ураження звукопровідного апарату вуха та розвитку приглухуватості; виділяють дві форми…

ТИМПАНОПУНКЦІЯ – прокол барабанної перетинки з діагностичною або лікувальною метою.

ТИМПАНОПЛАСТИКА – оперативне відновлення пошкодженої патологічним процесом звукопровідної системи середнього вуха з метою покращання слухової функції.

ТИМПАНОМАНОМЕТРІЯ – дослідження вентиляційної функції слухової труби або барофункції середнього вуха, яке грунтується на вимірюванні тиску в барабанній порожнині за допомогою вушного манометра.

ТИМПАНО- – див.: Тимпан-.

ТИМПАНІЯ – див.: Метеоризм.

ТИМПАНІТ – запалення барабанної порожнини.

ТИМПАНАЛЬНИЙ – барабанний.

ТИМПАНАЛГІЯ – біль у вухах.

ТИМПАН- (тимпано-; грец. tympanon – барабан) – частина складних слів, яка означає належність до барабанної перетинки, до барабанної порожнини.

ТИМОПАТІЯ – загальна назва психопатій з переважанням аномалій в емоційній сфері.

ТИМОМИ – органоспецифічні пухлини, які розвиваються з епітелію паренхіми загрудинної залози без атипії або з незначною атипією пухлинних клітин; Т. мають ряд загальних морфологічних ознак, які відрізняють їх від органоспецифічних…

ТИМОЛЕПТИЧНІ РЕЧОВИНИ – психофармакологічні речовини з групи антидепресантів.