Глосарій

ТЕРМОГРАФІЯ – реєстрація інфрачервоного випромінювання від поверхні тіла людини, яка використовується з метою діагностики різних захворювань та патологічних станів.

ТЕРМОГІПЕСТЕЗІЯ – знижена чутливість до подразнення теплом або холодом.

ТЕРМОГІПЕРЕСТЕЗІЯ – підвищена чутливість до подразнення теплом та холодом.

ТЕРМОБАРОКАМЕРА – барокамера, яка забезпечує можливість поєднаної дії на організм підвищеного (або пониженого) тиску повітря (газів) та підвищеної (або пониженої) температури оточуючого середовища.

ТЕРМО- – див.: Терм-.

-ТЕРМІЯ – див.: Терм-.

ТЕРМІЧНИЙ – тепловий; такий, що належить до тепла, температури.

ТЕРМІНОЛОГІЯ МЕДИЧНА – сукупність слів та словосполучень, які застосовуються фахівцями для позначення наукових понять у галузі медицини та охорони здоров’я.

ТЕРМІНОЛОГІЯ – 1) сукупність тер мінів якоїсь галузі науки, техніки тощо; 2) розділ лексикології, що охоплює терміни різних галузей знань.

«ТЕРМІНАЛЬНОЇ ПЛІВКИ» ФЕНОМЕН – див.: Псоріатичної плівки феномен.

ТЕРМІНАЛЬНІ СТАНИ – стани, які межують між життям і смертю.

ТЕРМІНАЛЬНИЙ – такий, що стосується кінця, розміщений на кінці; кін цевий, конечний.

ТЕРМІНАЛЬНА ПАУЗА – тимчасова (до кількох хвилин) зупинка дихальних рухів, що спостерігається при вкрай тяжких станах хворого.

ТЕРМІН – наукова назва або вираз, що означають суворо визначене поняття, яке застосовується в даній галузі науки, техніки або мистецтва.

ТЕРМАНЕСТЕЗІЯ – втрата теплової чутливості, здатності розпізнавати різницю температур, відрізняти тепле від холодного.

ТЕРМАЛЬНІ ДЖЕРЕЛА – теплі мінеральні води, незалежно від їх мінералізації та вмісту газів, які мають температуру не нижче 25°С.

ТЕРМАЛЬНИЙ – такий, що стосується термальних, теплих мінеральних джерел.

ТЕРМАЛГІЯ – виникненя болю при дії тепла чи холоду.

ТЕРМ- (-термія, термо-; грец. thermos – теплий; thermē – теплота, жар) – частина складних слів, яка означає належність до тепла, до температури.

ТЕРІОЛОГІЯ – наука про тварин, що належать до класу ссавців.