Глосарій

ГЕНІТОАНОРЕКТАЛЬНИЙ СИНДРОМ – симптомокомплекс, що характеризується одночасним ураженням жіночих статевих органів, прямої кишки і заднього проходу.

ГЕН – одиниця структурної і функціональної спадковості; являє собою від різок молекули ДНК, у деяких вірусів – РНК.

ГЕНЕАЛОГІЧНИЙ МЕТОД – складання і аналіз родоводу з метою встановлення закономірностей спадкової передачі нормальних і патологічних ознак.

ГЕНЕАЛОГІЯ – 1) визначення родинних зв’язків між індивідуумами в межах одного покоління або в ряді поколінь; 2) сукупність відомостей про…

ГЕНЕЗ – (у біології) походження будь-якої структури в онтогенезі або філогенезі.

ГЕНЕРАЛІЗАЦІЯ – 1) у фізіології – поширення збудження в ц. н. с. людини і тварин; 2) в патології – поширення…

ГЕНЕРАЛІЗОВАНИЙ – (про патологічний процес) такий, що поширився в організмі.

ГЕНЕРАЛЬНА СУКУПНІСТЬ – сукупність усіх одиниць спостереження, яка являє собою явище, що вивчається.

ГЕНЕРАЦІЯ – див.: Покоління.

ГЕНЕРУВАТИ – виробляти, збуджувати, продукувати тощо.

ГЕНЕТИКА – біологічна наука, яка вивчає явища спадковості і мінливості в живій природі.

ГЕНЕТИКА БІОХІМІЧНА – розділ Г., що вивчає особливості генетичного контролю над біохімічними процесами.