Глосарій

ГАНГЛІОНІТ – запальне ураження симпатичного нервового вузла.

ГАМЕТОГЕНЕТИЧНА ВАДА – загальна назва аномалій розвитку, що розвиваються внаслідок порушення розвитку гамет.

ГАМЕТОПАТІЇ – група вроджених за хворювань, розвиток яких зумовлений змінами генетичного матеріалу в процесі дозрівання статевих клітин або під час…

ГАМЕТОЦИТ – загальна назва недифереційованих статевих клітин, з яких у процесі мейозу виникають зрілі статеві клітини – гамети.

ГАММА-АПАРАТИ – стаціонарні апарати для променевої терапії й експериментального опромінення; основним елементом Г.-а. є радіаційна головка з джерелом гамма-випромінювання.

ГАММА-ВИПРОМІНЮВАННЯ – електромагнітне випромінювання, яке утворюється при радіоактивному розпаді та при ядерних реакціях.

ГАММА-ГЛОБУЛІНИ – фракція імуноглобулінів плазми крові, що містить більшість антитіл; має найменшу електрофоретичну рухомість.

ГАММАГЛОБУЛІНОПРОФІЛАКТИКА – специфічна профілактика інфек ційних захворювань шляхом введення імуноглобулінів спрямованої дії.

ГАММА-ЕКВІВАЛЕНТ – кількість радію (у мг), яка за ідентичних умов вимірювання утворює таку саму потужність експозиційної дози гамма-випромінювання, як і…

ГАММА-ЕНЦЕФАЛОГРАФІЯ – метод діагностики захворювань головного мозку; базується на виявленні за допомогою радіометричних приладів накопичення попередньо введених радіоактивних ізотопів.

ГАММА-ІНГІБІТОР – термостабільний мукопротеїд, який входить до складу гамма-глобулінової фракції сироватки крові й послаблює активність ортоміксовірусів.

ГАММА-КАРДІОГРАМА – графічне зображення сер ця, яке отримують при гамма-кардіографії.