ГІПЕРТЕНЗІЯ ОКА ПАРОКСИЗМАЛЬНА ДОБРОЯКІСНА
ГІПЕРТЕНЗІЯ ОКА ПАРОКСИЗМАЛЬНА ДОБРОЯКІСНА – див.: Познера – Шлоссмана синдром.
ГІПЕРТЕНЗІЯ ОКА ПАРОКСИЗМАЛЬНА ДОБРОЯКІСНА – див.: Познера – Шлоссмана синдром.
ГІПЕРТЕРМІЧНИЙ СИНДРОМ – патологічний стан, що характеризується раптовим значним підвищенням температури тіла до 40о і вище внаслідок порушення терморегуляції на…
ГІПЕРТЕРМІЯ – стан організму, зумовлений підвищеною температурою тіла.
ГІПЕРТЕРМІЯ ЕЛЕКТРИЧНА – див.: Електропірексія.
ГІПЕРТИМІЯ – 1) симптомокомплекс, зумовлений персистуючою функціонуючою вилочковою залозою: ожиріння, генітальна дистрофія, затримка розумового і фізичного розвитку; 2) підвищений настрій,…
ГІПЕРТИРЕОЗ – симптомокомплекс, в основі якого лежить підвищена функція щитоподібної залози; характеризується підвищенням основного обміну, тахікардією, екзофтальмом, втратою маси тіла,…
ГІПЕРТИРЕОЇДИЗАЦІЯ – зміна проявів гіпотиреозу симптомами гіпертиреозу; спостерігається при застосуванні неадекватно великих доз препаратів гормонів щитоподібної залози.
ГІПЕРТИРЕОЇДИЗМ – див.: Гіпертиреоз.
ГІПЕРТОНІЧНА ХВОРОБА – хвороба, основними проявами якої є підвищений артеріальний тиск, часто – у поєднанні з регіонарними, головним чином, церебральними…
ГІПЕРТОНІЧНИЙ – 1) такий, що має підвищений тиск; зумовлений гіпертонією; 2) такий, що має підвищений осмотичний тиск.
ГІПЕРТОНІЧНІ РОЗЧИНИ – розчини, осмотичний тиск яких є вищим осмотичного тиску плазми крові.
ГІПЕРТОНІЯ – надмірне напруження м’язів, що проявляється їх опором розтягненню та порушенням функції відповідних м’язових органів і систем.