Глосарій

ГІАЛІНОЗ – один із видів білкової позаклітинної дистрофії, при якій у тканині утворюються однорідні напівпрозорі щільні маси, що нагадують гіаліновий…

ГІАЛІНОЗ СИСТЕМНИЙ – див.: Фіброматоз ювенільний гіаліновий множинний.

ГІАЛІНОЗ ШКІРИ І СЛИЗОВИХ ОБОЛОНОК – спадковий (успадкування за рецесивним, зчепленим зі статтю типом) комплекс порушень обміну речовин з накопиченням…

ГІАЛІНОПОДІБНИХ МЕМБРАН СИНДРОМ – див.: Гіаліново-мембранна хвороба новонароджених.

ГІАЛОМЕР – периферична зона тромбоцита, яка слабко сприймає барвники.

ГІАЛОПЛАЗМА – основна речовина цитоплазми, в якій розміщені внутрішньоклітинні структури; до її складу входять вода, солі, проміжні продукти метаболізму клітини,…

ГІАЛУРОНАТГЛІКАНОГІДРОЛАЗА – див.: Гіалуронідаза.

ГІАЛУРОНІДАЗА – фермент, що каталізує реакції гідролітичного розщеплення і деполімеризації гіалуронової кислоти і споріднених їй сполук; у ссавців Г. наявна…

ГІАЛУРОНОВІ КИСЛОТИ – група кислих глікозаміногліканів, молекули яких побудовані із залишків D-глюкуронової кислоти та N-ецетил-D-глюкоза міна; біологічне значення Г. к….

ГІАТОКРУРОДІАФРАГМОТОМІЯ – хірургічне перерізання ніжок діафрагми в ділянці стравохідного отвору при кардіоспазмі.

ГІБЕРНАЦІЯ – стан уповільненої життєдіяльності організму внаслідок зниження рівня обміну речовин.

ГІБЕРНОМА – доброякісна часточкова інкапсульована пухлина, що складається із зернистих або вакуолізованих круглих оксифільних клітин, які мають вигляд бурого жиру;…