Глосарій

ГЕМОТОРАКС ТОТАЛЬНИЙ – див.: Г. великий.

ГЕМОТРАНСФУЗІЙНІ РЕАКЦІЇ – симптомокомплекс, що розвивається після гемотрансфузій, не супроводжується, як правило, серйозними і тривалими порушеннями функцій органів і систем…

ГЕМОТРАНСФУЗІЙНІ УСКЛАДНЕННЯ – симптомокомплекс, що характеризується тяжкими порушеннями діяльності життєво важливих органів і систем, які являють загрозу для життя хворого.

ГЕМОТРАНСФУЗІЯ – див.: Переливання крові.

ГЕМОФІЛІЯ – спадкова хвороба, в основі якої лежить порушення першої фази зсідання крові внаслідок дефіциту фактора VIII або фактора ІХ;…

ГЕМОРОЙ ВНУТРІШНІЙ – Г., який характеризується наявністю гемороїдальних вузлів, які розміщені вище зовнішнього сфінктера заднього проходу і покриті слизовою оболонкою,…

ГЕМОРОЙ ЗМІШАНИЙ – Г., при якому спо стерігаються внутрішні і зовнішні гемороїдальні вузли.

ГЕМОРОЙ ЗОВНІШНІЙ – Г., який характеризується наявністю гемороїдальних вузлів, розміщених нижче зовнішнього сфінктера заднього проходу в ділянці анального отвору і…

ГЕМОРОЙ КОМБІНОВАНИЙ – див.: Геморой змішаний.

ГЕМОСИДЕРИН – залізовмісний пігмент, що утворюється внутрішньоклі тинно в процесі розпаду гемоглобіну або при інтенсивному всмоктуванні заліза в кишечнику; Г….

ГЕМОСИДЕРОЗ – надмірне утворення гемосидерину і відкладення його в тканинах; серед причин, що зумов люють розвиток Г., розрізняють ендогенні, напр.,…

ГЕМОСИДЕРОЗ ЗАГАЛЬНИЙ – гемосидероз, що спостерігається в більшості органів і тканин організму.