Глосарій

ГЕМОКУПРЕЇН – мідьвмісний білок еритроцитів і плазми крові.

ГЕМОГЛОБІН А2 – від Г. А відрізняється будовою однієї пари поліпептидних ланцюгів (δ-ланцюги замість β-лан цюгів); входить до складу нормального…

ГЕМОГЛОБІН С – аномальний Г., що відрізняється від гемоглобіну А за міною в β-ланцюзі глутамінової кислоти в 6 позиції на…

ГЕМОГЛОБІН D – аномальний Г., що відрізняється від гемоглобіну А за міною в β-ланцюзі глутамінової кислоти в 121 позиції на…

ГЕМОГЛОБІН Е – аномальний Г., що відрізняється від гемоглобіну А за міною в β-ланцюзі глутамінової кислоти у 26 позиції на…

ГЕМОГЛОБІН F – Г., що відрізняється від Г. А будовою однієї пари поліпептидних ланцюгів (γ-ланцюги замість β-ланцюгів), більшою сприйнятливістю до…

ГЕМОГЛОБІН М – аномальні Г., для яких характерна заміна гістидину на тирозин в одному із поліпептидних ланцюгів у ділянці контактів…

ГЕМОГЛОБІН Р – нормальний гемоглобін плода людини, що переважає до 18 тижня внутрішньоутробного розвитку.

ГЕМОГЛОБІН S – аномальний Г., характерний для серпоподібно-клітинної анемії; від гемоглобіну А відрізняється заміною в β-ланцюгу глутамінової кислоти в 6-й…

ГЕМОГЛОБІН АНОМАЛЬНИЙ – Г., що утворюється внаслідок спадкових порушень первинної структури поліпептидних ланцюгів глобіну.

ГЕМОГЛОБІН ЕМБРІОНАЛЬНИЙ – див.: Гемо глобін F.

ГЕМОГЛОБІН НЕСТАБІЛЬНИЙ – Г., для якого властива знижена стійкість до дії різних факторів (високих температур, окислювачів тощо), що зумовлюється генетично…