Глосарій

ГЕМОБЛАСТОЗ – пухлини, що походять із кровотворних клітин.

ГЕМОВІСКОЗИМЕТР – прилад для вимірювання в’язкості крові.

ГЕМОГАЗОМЕТР – прилад для кіль кісного визначення вмісту газів у крові.

ГЕМОГЛОБІН – складний білок, що належить до гемовмісних гемопроте їдів; міститься в еритроцитах; здійс нює перенесення кисню від легень до…

ГЕМІПЛЕГІЯ ЦЕРЕБРАЛЬНА – Г., яка виникає при ураженні головного мозку.

ГЕМІПЛЕГІЯ ЧЕРЕПНО-МОЗКОВИХ НЕРВІВ – див.: Гарсена синдром.

ГЕМІПРОЗОПОПЛЕГІЯ – однобічний параліч м’язів лиця при ураженні ли цьового нерва або його ядра.

ГЕМІСАКРАЛІЗАЦІЯ – однобічне зрощення п’ято го поперекового хребця і першого сегмента крижової кістки.

ГЕМІСЕКТОМІЯ – видалення одного кореня двокореневого зуба нижньої щелепи.

ГЕМІСЕКЦІЯ – 1) хірургічне розділення багатокореневого зуба від коронки до коренів з видаленням кореня або частини коронки; 2) поділ на…

ГЕМІСИНДРОМ – неврологічний симп томокомплекс, що спостерігається в одному боці тіла.

ГЕМІСИСТОЛІЯ – порушення серцевої діяльнос ті, що проявляється періодичним скороченням тільки правих або тільки лівих відділів серця.