Глосарій

СТРУМІТ – запалення збільшеної внаслідок зоба щитоподібної залози.

СТРУМЕКТОМІЯ – хірургічне видалення всього зоба або деякої його частини.

СТРУМА ЯЄЧНИКА – різновид доброякісних тератом яєчника, в яких тиреоїдна тканина переважає або складає значний компонент пухлини. Морфологічно С. я. ідентична будові тканини щитоподібної залози, складається з численних порожнин, що…

СТРУМА ХАШІМОТО – див.: Хашімото тиреоїдит.

СТРУМА ТВЕРДОЗАЛІЗНА – див.: Тиреоїдит фіброзно-інвазивний.

СТРУМА РІДЕЛЯ – див.: Тиреоїдит фіброзно-інвазивний.

СТРУМА ДЕРЕВ’ЯНИСТА – див.: Тиреоїдит фіброзно-інвазивний.

СТРУМА – 1) позначення пухлинопо дібних та пухлинних дифузних розростань ендокринних залоз та деяких паренхіматозних органів; 2) див.: Зоб.

СТРУКТУРА – внутрішня будова чогось, певний взаємозв’язок складових частин цілого.

СТРОФУЛЮС – алергічний дерматоз, яким переважно хворіють діти у віці від 3 місяців до 3 років; при С. на шкірі, переважно розгинальних поверхонь кін цівок, тулуба, рідше – обличчя, волосистої…

СТРОСА (I. STRAUS) СИМПТОМ – диференційно-діагностична ознака периферійного і центрального паралічу ли цьо вого нерва: якщо впорскувати пілокарпін хворому з периферійним паралічем, то на паралізованому боці значно зменшиться виділення поту;…

СТРОНЦІЙ – Sr; хімічний елемент періодичної системи Менделєєва, підгрупи лужноземельних металів; один з найбільш довгоживучих радіоактивних продуктів розщеплення урану; природний С. складається із чотирьох стабільних ізотопів з масовими числами 84,…

СТРОНГІЛОЇДОЗ – гельмінтоз, що належить до нематодозів; збудником С. є нематода Strongyloides stercoralis; джерелом інвазії є хвора людина, а також собака; людина заражається С. при контакті з грунтом, в який…

СТРОНА – СКОТТА (W.H.W. STRACHAN – H. H. SCOTT) СИНДРОМ – форма поліневриту в мешканців Ліберії; спостерігається переважно в період тропічних дощів; захворювання, як правило, починається симптомами арибофлавінозу; з часом…

СТРОМОЛІЗ – повний розпад еритроцита при гемолізі.

СТРОМАТОЛІЗ – див.: Стромоліз.

СТРОМА – сполучнотканинна основа органів та тканинних утворів.

СТРОБОСКОПІЯ – дослідження швидких рухів предметів, що грунтується на, так званому, стробоскопічному ефекті.

СТРОБОСКОПІЧНИЙ ЕФЕКТ – виникнення зорової ілюзії нерухомості або несправжнього руху предмета при його переривчастому (з певною періодичністю) візуальному спостереженні.

СТРІОПАЛІДУМ – див.: Екстрапіра мідна система.