Глосарій

СТРІОПАЛІДАРНА СИСТЕМА – див.: Екстрапірамідна система.

СТРІАТУМ (CORPUS STRIATUM) – парне скупчення сірої речовини в товщі півкуль головного мозку, яке складається із хвостатого і сочевицеподібного ядер, розділених прошарком білої речовини – внутрішньою капсулою.

СТРІАРНИЙ СИНДРОМ – див.: Гіперкінетико-гіпотонічний синдром.

СТРІАРНИЙ – такий, що стосується смугастого тіла.

СТРИХНІЗМ – гостре отруєння стрихніном або насінням рослини Strychnos nux vomica; проявляється клонічними, а потім тетанічними судомами з опістотонусом, тризмом, судомним скороченням мускулатури рук з характерним стисненням кистей рук у…

Стриктура (від лат. strictura — “стискання”) — це патологічне звуження порожнистого органу або каналу, яке обмежує або повністю блокує його прохідність. Термін є синонімом стенозу, хоча в клінічній практиці іноді…

СТРИЖНЯ ЦЕНТРАЛЬНОГО ХВОРОБА – морфологічна форма вродженої непрогресуючої міопатії; характеризується наявністю в м’язових волокнах центральних ділянок, які забарвлюються еозином більш інтенсивно, позбавлені глікогену і ферментативної активності; стрижень при електронно-мікроскопічному дослідженні…

СТРИДУЛЬОЗНИЙ – такий, що свистить, шипить.

СТРИДОЗ ВРОДЖЕНИЙ – захворювання, зумовлене недорозвитком або аномалією розвитку гортані чи трахеї; проявляється з перших днів життя свистячим шумом під час вдиху; без лікування проходить протягом першого–другого року життя.

СТРИДОР – фізикальна ознака обструкції верхніх дихальних шляхів; має характер музичного звуку, який чути без стетоскопа; виникає або тільки при глибокому диханні і в основному на вдиху, або і на…

СТРЕСОР – несприятливий фактор зовнішнього або внутрішнього середовища, який спричиняє стан напруження (стресу) в організмі.

СТРЕС ЕМОЦІЙНИЙ – стрес, який виник внаслідок емоційного збудження.

СТРЕС – комплекс однотипних реакцій організму, спрямованих на переборення шкідливої дії надзвичайних подразників і підвищення на деякий час його неспецифічної стійкості; клінічний синдром, який спостерігається при С., – загальний адаптаційний…

СТРЕПТОЦЕРКОЗ – гельмінтоз, який належить до групи філяріатозів; спричинюється Dipetalonema streptocerca; личинки збудника паразитують у шкірі, а дорослі особини – у підшкірній тканині; клінічно проявляється набряком та свербежем уражених тканин.

СТРЕПТОТРИХОЗ – див.: Нокардіоз.

СТРЕПТОСТАФІЛОДЕРМІЯ – піодермії, збудниками яких є одночасно стрептококи і стафілококи.

СТРЕПТОМІЦИНИ – антибіотики групи аміноглікозидів, які продукуються актиноміцетами видів Streptomyces.

СТРЕПТОЛІЗИНИ – токсини, які виді ляються деякими групами стрептококів і викликають гемоліз.

СТРЕПТОКОКИ – бактерії роду Streptococcus, родини Streptococcaceae; С. – грампозитивні, факультативні анаероби, кулеподібні або овальні клітини розміром 0,6–1,0 мкм, які утворюють ланцюги різної довжини; розрізняють β-гемолітичні, α-гемолітичні і γ-негемолітичні С.;…

СТРЕПТОДЕРМІЯ СУХА – див.: Лишай обличчя простий.