БІ-
БІ- (лат. bis – двічі) – частина складних слів, яка означає «два», «двічі», «подвійний».
БІ- (лат. bis – двічі) – частина складних слів, яка означає «два», «двічі», «подвійний».
БІБЕРА (H. BIBER) ХВОРОБА – див.: Гааба дистрофія.
«БІБЛІЙНИЙ» КРИВАВИЙ ПІТ – див.: Гематидроз.
БІБЛІОКЛЕПТОМАНІЯ – вид клептоманії: потяг до викрадення книг.
БІБЛІОМАНІЯ – патологічна пристрасть до колекціонування книг.
БІБЛІОТЕКА ГЕНІВ – невпорядкований набір фрагментів ДНК, що містить всю генетичну інформацію даного виду.
БІБЛІОТЕКОТЕРАПІЯ – метод психотерапії, що грунтується на спеціальному підбиранні хворому літератури для читання.
БІВАЛЕНТ – комплекс із двох гомологічних хромосом диплоїдного організму, що кон’югують (тобто обмінюються генетичним матеріалом) у процесі мейозу.
БІВОРА (CH. E. BEEVOR) СИМПТОМ (1) – хворий не здатний затримувати скорочення м’язів-антагоністів; ознака функціонального паралічу; (2) – переміщення пупка…
БІГ – спосіб пересування циклічного характеру, при якому тіло то стикається з грунтом однією ногою, то летить у по вітрі,…
БІГА (BIEG) СИМПТОМ – хворий чує звук тільки за допомогою слухової трубки, яка з’єднана з отвором євстахієвої труби; ознака ураження…
БІГЕМІНІЯ – алоритмія, при якій екстрасистола настає за кожним нормальним серцевим скороченням.