Глосарій

БЕРНУЛЛІ (D. BERNOULLI) ПРИНЦИП – правило, яке встановлює залежність сили скорочення м’язу від довжини м’язових волокон.

БЕНС-ДЖОНСА (H. BENCE-JONES) БІЛОК – білок, який появляється в сечі при мієломній хворобі, а також при деяких патологічних станах. Б.-…

БЕНС-ДЖОНСА (H. BENCE-JONES) ПРОТЕЇНУРІЯ – виділення з сечею білка Бенс-Джонса, що спостерігається при мієломній хворобі.

БЕНТОС – сукупність організмів, які заселяють дно морських та континентальних водойм. Деякі представники Б. – переносники небезпечних захворювань людини, напр.,…

БЕНХОЛЬДА (H. BENNHOLD) ПРОБА – проба для прижиттєвого розпізнавання амілоїдозу; грунтується на здатності амілоїду зв’язувати барвник конго-рот, який введений у…

БЕНЬЄ – БАЛЬЗЕРА (E. BESNIER – F. BALZER) КОЛОЇДНА ДЕГЕНЕРАЦІЯ ШКІРИ – див.: Дистрофія шкіри колоїдна.

БЕНЬЄ – БЕКА – ШАУМАНА (E. BESNIER – C. P. M. BOECK – J. N. SCHAUMANN) ХВОРОБА – див.: Саркоїдоз.

БЕНЬЯМІНА (E. BENJAMIN) СИНДРОМ – симптомокомплекс, що поєднує гіпохромну анемію в ранньому дитячому віці з конституційними аномаліями і олігофренією: гіпохромна…

БЕРА (К. М. БЭР) ЗАКОН ЗАРОДКОВОЇ СХОЖОСТІ – закон, відповідно до якого на початкових етапах ембріонального розвитку зародки тварин різних…

БЕРА (К. М. БЭР) ЗАКОН РОЗВИТКУ ВІД ЗАГАЛЬНОГО ДО ЧАСТКОВОГО – положення, відповідно до якого в процесі ембріогенезу спочатку закладаються…

БЕРА (C. BEHR) СИМПТОМ (1) – геміанопсія і мідріаз на протилежному боці; ознака ураження зорового тракту; (2) – гіперкератоз шкіри…

БЕРА (C. BEHR) СИНДРОМ – комплекс спадковородинних аномалій: двобічна атрофія зорового нерва з дефектами полів зору, переважно скроневих; підвищені сухожилкові…