Глосарій

СТОМЛЮВАНІСТЬ – властивість організму (фізіологічної системи, органу) бути схильним до стомлення.

СТОМЛИВІСТЬ – властивість фізічного та розумового навантаження викликати стомлення.

СТОМЛЕННЯ – тимчасове зменшення функціональних можливостей організму (фізіологічної системи, органа), яке викликане інтенсивною або тривалою працею і проявляється зниженням праце здатності. Ai “Стомлення” – це стан фізичного і психічного виснаження…

СТОМАТОЦИТ – форма еритроцита. С. розвивається із дискоцита внаслідок метаболічних порушень у клітині. Транс фор мація починається зі згладжування контура дискоцита з одного боку; еритроцит стає куполоподібним, потім угнута частина…

СТОМАТОРАГІЯ – кровотеча із ясен.

СТОМАТОСКОПІЯ – огляд слизової оболонки порожнини рота за допомогою спеціальних оптичних пристроїв.

СТОМАТОНЕВРОЛОГІЯ – розділ невропатології і стоматології, що вивчає захворювання нервової системи, пов’язані з патологічними процесами зубів, щелеп та порожнини рота.

С. ХІРУРГІЧНА – розділ С., який вивчає захворювання та пошкодження органів порожнини рота та щелепно-лицьової ділянки, розробляє методи їх діагностики, лікування, у тому числі і оперативні методи лікування; С. х.…

С. ТЕРАПЕВТИЧНА – розділ С., що вивчає захворювання зубів, навколозубних тканин та слизової оболонки рота, розробляє методи їх діагностики та лікування, спрямовані на збереження структури і функції.

С. ОРТОПЕДИЧНА – розділ С., який вивчає порушення цілості та функцій зу бів та щелеп, їх діагностику і розробляє методи профілактики та лікування шляхом протезування, а також застосування замінюючих і…

С. ДИТЯЧОГО ВІКУ – розділ С., який вивчає формування та розвиток органів і тканин щелепно-лицьової ді лянки в дитини, а також розробляє і за стосовує методи профілактики, діагностики та лікування…

СТОМАТОЛОГІЯ – галузь медицини, що вивчає хвороби порожнини рота, методи їх профілактики і лікування; розрізняють кілька основних розділів С.: терапевтичну, хірургічну, ортопедичну з ортодонтією і матеріалознавством, С. дитячого віку, військову…

СТОМАТОЛОГІЧНИЙ ІНСТРУМЕНТАРІЙ – спеціальні інструменти, призначені для клінічного обстеження та лікування захворювань порожнини рота і зубів; використовуються в терапевтич ній, хірургічній і ортопедичній стома то логії, а також для зуботехнічних…

СТОМАТОЛОГІЧНА ТЕХНІКА – сукупність технічних пристроїв, апаратів, приладів, пристосувань для обладнання стоматологічних кабінетів та зуботехніч них лабораторій.

СТОМАТОЛОГ-ХІРУРГ – лікар-сто матолог, який має підготовку з діагностики і лікування хвороб та пошкоджень органів порожнини рота і щелепно-лицьової ділянки з застосуванням хірургіч них методів.

СТОМАТОЛОГ-ОРТОПЕД – лікар-стоматолог, який має підготовку з діагностики порушень цілості і функції зубів та щелеп, їх лікування шляхом протезування і застосування замінюючих або регулюючих апаратів.

СТОМАТОЛОГ – лікар-фахівець зі стоматології.

СТОМАТО- – див.: Стомат-.

С. ХРОНІЧНИЙ РЕЦИДИВУЮЧИЙ АФТОЗНИЙ – болючі одиничні виразкування (афти), які гостро розвиваються на рухливій слизовій оболонці рота; невеликі афти, менші 1 см у діаметрі – поширеніша форма висипів; за хворювання…

С. ФУЗОСПІРОХЕТОЗНИЙ – див.: С. виразковонекротичний Венсана.