Глосарій

АФЕРЕНТАЦІЯ – потік нервових імпульсів, які надходять до ц.н.с. від екстра- та інтерарецепторів.

АФЕРЕНТИ – доцентрові відділи рефлекторної дуги, які приносять імпульси до ц.н.с.

АФЕРЕНТНА ЛАНКА – ланка рефлекторної дуги, яка складається з рецептора та аферентного волокна.

АФЕРЕНТНИЙ – такий, що стосується перенесення імпульсів до центру.

АФЕРЕНТНИЙ СИНТЕЗ – процес порівняння, відбору та синтезу численних і різних за функціональним значенням аферентацій, що викликані різними діями на…

АФЕРЕНТНІ НЕРВОВІ ВОЛОКНА – чутливі волокна, які проводять імпульси від периферії до ц.н.с.

АФІБРИНОГЕНЕМІЯ – родинно-спадкове захворювання за автономно-рецесивним типом, для якого характерна кровоточивість, що пов’язана із вродженою відсутністю фібриногену; кровоточивість викликається порушенням…

АФІБРОПЛАЗІЯ ГЛІАЛЬНА (а- + лат. fi bra волокно + грец. plasis утворення, формування) – часткова або повна зупинка утворення гліальних…

АФІНІТЕТ – здатність різних видів клітин та тканин організму вибірково захоплювати, зв’язувати визначені хімічні речовини, які надходять в організм або…

АФЛАТОКСИНИ – група токсинів-метаболітів, які виробляються плісеневими грибками родиниAspergillus; мають вибірково гепатогенну дію; гостра інтоксикація А. проявляється повільним розвитком некрозів…

АФОНІЧНИЙ – беззвучний, сиплий.

АФОНІЯ (а- + грец. phōnē – звук, голос) – відсутність голосного голосу при збереженні шепітного мовлення. А. поділяється на: 1)…