Глосарій

УРИКЕМІЯ – вміст сечової кислоти в крові; у нормі концентрація сечової кислоти в сироватці крові становить у жінок 2–6 мг/100…

УРИКОПАТІЇ – захворювання, в основі яких лежить порушення обміну пуринів, ксантину, нуклеїнових кислот, що призводить до накопичення в крові, сечі…

УРИНОЗНИЙ – схожий на сечу; такий, що походить із сечі.

УРИНОКУЛЬТУРА – культура мікроорганізмів, виділена із сечі людини або тварини при бактеріологічному дослідженні.

УРИНОМА – обмежене накопичення сечі в навколонирковій або заочеревинній тканині, оточене фіброзною капсулою.

УРЕТЕРОТОМІЯ – хірургічний розтин сечоводу.

УРЕТЕРОУРЕТЕРОСТОМІЯ – хірургічне створення анастомозу між сечоводами.

Уретероцеле – це кістоподібне випинання (розширення) стінки сечоводу у порожнину сечового міхура. Воно утворює своєрідний мішок або «пухир», який може…

УРЕТЕРОЦИСТОАНАСТОМОЗ – див.: Уретероцистонеостомія.

УРЕТЕРОЦИСТОНЕОСТОМІЯ – хірургічне створення штучного устя сечоводу в сечовому міхурі після резекції дистальної частини сечоводу або трансплантації нирки.

УРЕТЕРОЦИСТОСТОМІЯ – див.: Уретероцистонеостомія.

УРЕТР- (уретро-; грец. urēthra – сечівник) – частина складних слів, яка означає належність до сечівника.