Глосарій

АСТЕН(О) (грец. astenкs – слабий) – частина складних слів, що означає безсилля або слабкість.

АСТЕНІЗАЦІЯ НЕРВОВО-ПСИХІЧНА – зниження функціональних можливостей ц. н. с ., яке спостерігається після тяжких захворювань, психічних перенапружень або травм; характеризується…

АСТЕНІК – людина, що має тип будови тіла, для якого характерні високий зріст, худорлявість, довга шия, поздовжньо витягнутий череп; вузьке,…

АСТЕНІЧНИЙ – такий, що стосується астенії.

АСТЕНІЧНИЙ СИНДРОМ – стан, який проявляється підвищеною стомлюваністю і виснаженістю, ослабленням або втратою здатності до фізичного та розумового напруження.

АСТЕНІЯ – стан нервово-психічної слабкості, який проявляється підвищеною виснажливістю та стомлюваністю, подразнювальною емоційною слабкістю, зниженням м’язевої сили.

АСТЕНІЯ ГІПЕРСТЕНІЧНА – А. як результат ослаблення функції активного гальмування; проявляється явищами запальності, нестриманості, дратівливості.

АСТЕНІЯ ГІПОСТЕНІЧНА – А. як результат ослаблення процесів збудження; проявляється явищами виснаженості, дратів ливої слабкості.

АСТЕНІЯ АГАСТРАЛЬНА – А. як ускладнення після гастректомії або резекції більшої частини шлунка; проявляється пос тій ною загальною слабкістю і…

АСТЕНІЯ ТОТАЛЬНА – конституційний стан, який харак

АСТЕНОІПОХОНДРИЧНИЙ СИНДРОМ – поєднання астенії з надмірною увагою до свого здоров’я, окремими сенестопатіями.

АСТЕНОКОРІЯ – сповільнена реакція зіниці на світло.