Глосарій

С. ЮКСТААОРТАЛЬНИЙ – стеноз проксимальної частини ниркової артерії, зумовлений наявністю в ній атеросклеротичної бляшки.

С. ТРИКУСПІТАЛЬНИЙ – див.: Стеноз правого атріо-вентрикулярного отвору.

С. СУБАОРТАЛЬНИЙ М’ЯЗОВИЙ – див.: Кардіоміопатія обструктивна.

С. СУБАОРТАЛЬНИЙ ГІПЕРТРОФІЧНИЙ ІДІОПАТИЧНИЙ – див.: Кардіоміопатія обструктивна.

С. ПРАВОГО АТРІО-ВЕНТРИКУЛЯРНОГО ОТВОРУ – вада серця, яка характеризується звуженням правого передсердно-шлуночкового отвору; трикуспітальний стеноз майже завжди має ревматичну природу і тоді, як правило, поєднується з переважаючим мітральним стенозом, але…

С. МІТРАЛЬНИЙ – див.: Стеноз лівого атріо-вентрикулярного отвору.

СТЕНОЗ ЛЕГЕНЕВОГО СТОВБУРА – вада серця, яка характеризується звуженням шляхів відтоку крові з правого шлуночка; клінічно проявляється ознаками гіпертрофії правих відділів серця, різкою задишкою, систолічним шумом, «котячим муркотінням» та послабленням…

С. ЛІВОГО АТРІО-ВЕНТРИКУЛЯРНОГО ОТВОРУ – перешкода кровотоку з лівого передсердя в лівий шлуночок, що зумовлено звуженням лівого атріовентрикулярного отвору; причиною стенозу в дорослих майже завжди є перенесена раніше ревматична атака;…

С. ЗАГАЛЬНОЇ ПЕЧІНКОВОЇ ПРОТОКИ – див.: Міріцці синдром.

С. АОРТИ ПІДКЛАПАННИЙ – стеноз аорти має вигляд мембрани або фіброзного кільця безпосередньо під аортальним клапаном; гіпертрофічний субаортальний стеноз є однією із форм гіпертрофічної кардіоміопатії.

С. АОРТИ НАДКЛАПАННИЙ – вроджене звуження висхідної частини аорти дистальніше її цибулини; утворю ється безпосередньо над синусами Вальсальва (три кишенеподібних випинання біля кореня аорти) у вигляді дис кретного мембранозного або…

С. АОРТАЛЬНИЙ ВІДНОСНИЙ – поєднання нормального діаметру отвору аорти з патологічним розширенням висхідного відділу.

С. АОРТАЛЬНИЙ – звуження аортального виносного тракту на клапанному, надклапанному або підклапанному рівнях, що утруднює витікання крові з лівого шлуночка у висхідний відділ аорти і створює тут градієнт тиску не…

СТЕНОЗ – органічне звуження просвіту трубчастих органів судин, проток або каналів, що супроводжується частковим або повним порушенням їх прохідності.

СТЕНОБІОНТНИЙ – такий, що пристосований до певних умов існування.

СТЕНОБІОНТНІ ОРГАНІЗМИ – організми, що можуть жити лише в певних умовах середовища, при дуже незначному коливанні його факторів.

СТЕНО- – див.: Стен-.

СТЕН- (стено-, стенот-; грец. stenos – вузький, тісний; stenotēs – вузькість, обмеженість) – частина складних слів, яка означає належність до звуження.

СТЕЙНТОНА – КАПДЕПОНА (CH. W. STAINTON – B. CAPDEPONT) СИНДРОМ – див.: Капдепона синдром.

СТЕЙНТОНА (CH. W. STAINTON) СИНДРОМ – див.: Капдепона синдром.