Глосарій

АРЛЕКІНА СИНДРОМ – симптомокомплекс зумовлений ураженням гіпоталамічної ділянки; характеризується різ кою різницею кольору правої та лівої половини тіла новонародженого і…

АРМІН – етиловий пара-нітрофеніловий ефір етилфосфорної кислоти; антихолін естеразна речовина.

АРНІКА ГІРСЬКА (ARNICA MON TANA L.) – багаторічна трав’яниста рослина з родини кошикоцвітих. Має товсте кореневище, від якого відходять багато…

АРНЕТА (ARNETH) СИНДРОМ – приглушення голосового тремтіння і наявність вираженої бронхофонії; зумовлений повною гепатизацією легень у тяжких випадках крупозної пневмонії.

АРГЕНТОМЕТРІЯ – титрометричний метод якісного аналізу, в основі якого лежить застосування титрованого розчину азотнокислого срібла.

АРГЕНТОФІЛЬНІ ВОЛОКНА – див.: Аргірофільні волокна.

АРГІНАЗА – фермент, який каталізує розщеплення аргініну на орнітин та сечовину; метаболічна роль А. полягає в завершенні перетворення азоту амінокислот…

АРГІНІН – діаміномонокарбонова амінокислота. А. природна амінокислота, перебуває на межі між замінними та незамінними амінокислотами; входить до складу майже всіх…

АРГІНІНОСУКЦИНАТ – проміжний продукт синтезу сечовини.

АРГІНІНОСУКЦИНУРІЯ – спадкова хвороба, яка пов’язана з дефектом аргініносукцинат-ліази в циклі трикарбонових кислот (синтезу сечовини); у перші тижні життя проявляється…

АРГІР- (грец. argyros – срібло) – частина складних слів, яка означає «срібло».

АРГІРІЯ – див.: Аргіроз.