Глосарій

АПЕРТА (E. APERT) СИНДРОМ (1) – симптомокомплекс спадкових аномалій, для якого характерне поєднання деформацій лицьової частини черепа із синдактилією та…

АПЕРТУРА – отвір.

АПЕРТУРА ВОДОПРОВОДУ ПЕРЕДДВЕР’Я ЗОВНІШНЯ (АPERTURA EXTERNA AQUEDUCTUS VESTIBULI) – отвір, розміщений на задній поверхні піраміди скроневої кістки нижче та латеральніше…

АПЕРТУРА КАНАЛЬЦЯ ЗАВИТКА ЗОВНІШНЯ (АPERTURA EXTERNA CANALICULI COCHLEAE) – зов нішній отвір канальця завитка внутрішнього вуха; через А.к.з.з. проходить перилімфатична…

АПЕРТУРА ЛОБНОЇ ПАЗУХИ (АPERTURA SINUS FRONTALIS) – отвір, який сполучає лобну пазуху із середнім носовим ходом.

АПЕРТУРА ТАЗУ ВЕРХНЯ (APERTURA PELVIS SUPERIOR) – верх ній отвір малого тазу, який обмежений мисом крижів, дугоподібними лініями клубових кісток,…

АПЕРТУРА ТАЗУ НИЖНЯ (APERTURA PELVIS INFERIOR) – нижній отвір малого тазу (вихід з малого тазу), який обмежений верхівкою куприка, крижовоостистими…

АПЕРЦЕПЦІЯ – усвідомлене сприйняття, яке виникає на основі попереднього досвіду та знань.

АПЕТИТ (лат. appetitus – бажання, потяг) – бажання їсти; емоційне відчуття, пов’язане з прагненням людини до певної їжі; виникнення А….

АПІК- (лат. apex, apices – вершина, верхівка) – частина складних слів, яка означає «такий, що відноситься до верхівки органа, частини…

АПІКАЕКТОМІЯ – оперативне видалення кореня зуба при періапікальних змінах.

АПІКАЛЬНИЙ – верхівковий, кін цевий. У гістології – вільна поверхня епітеліальної клітини, частина її цитоплазми, протилежна базальній частині.