Глосарій

  • АНУЛЯРНИЙ

    АНУЛЯРНИЙ (лат. anulus – кільце, кілечко) – кільцеподібний; такий, що стосується кільця.

  • АНУРІЯ

    АНУРІЯ (ан + грец. uron – сеча) – припинення надходження сечі в сечовий міхур. Види А.: аренальна, преренальна, ренальна, субренальна,…

  • АНШЮТЦА (W. ANSCHUTZ) СИМПТОМ

    АНШЮТЦА (W. ANSCHUTZ) СИМПТОМ – виражений місцевий метеоризм у ділянці сліпої кишки; ознака непрохідності товстої кишки.

  • АНТРАКОЗ

    АНТРАКОЗ (грец. anthrax, anthrakos – вугілля) – професійний пневмоко ніоз, що виникає в результаті систематичного вдихання кам’яновугільного пилу, який відкладається…

  • АНТРАКОСИЛІКОЗ

    АНТРАКОСИЛІКОЗ – професійний пневмоко ніоз, що викликається тривалим вдиханням кам’яновугільного пилу з домішкою двоокису кремнію. Склероз у легенях при А….

  • АНТРАКОТУБЕРКУЛЬОЗ

    АНТРАКОТУБЕРКУЛЬОЗ – (чорні сухоти); форма антракозу, яка супроводжується кровохарканням і нагадує легеневий туберкульоз. Внаслідок розладу кровообігу та безпосередньої дії значної…

  • АНТРАЛЬНИЙ

    АНТРАЛЬНИЙ (лат. antrum, від грец. antron – печера, порожнина тіла) – такий, що стосується пазухи, печери.

  • АНТРИБ

    АНТРИБ (нім. Antrieb – збудження) – рівень динамічного компоненту психічної діяльності і поведінки в цілому або психічної, рухової та дина…

  • АНТРИТ

    АНТРИТ – запалення слизової оболонки печери соскоподібного відростка та остеомієліт періантральної ділянки.

  • АНТРОПО-

    АНТРОПО- (грец. anthropos – людина) – частина складних слів, яка означає: такий, що належить до людини, людський.