Глосарій

АНАРТРІЯ (ан + грец. arthroo – членороздільно вимовляти) – втрата мовлення внаслідок паралічу або парезу м’язів, що беруть участь в…

АНАСАРКА (ана + грец. sarkos – м’ясо) – набряк, що поширюється на всі або більшу частину тканин організму.

АНАСТОМОЗ (грец. anastomosis сполучення) – сполучення між нервами, м’язами, кровоносними або лімфатичними судинами; у клініці А. називають штучні або такі,…

АНАСТОМОЗИТ – запалення анастомозу.

АНАСТРОФЕ (грец. anastrophe – перевертання) – маячний стан, при якому хворий усвідомлює себе центром світу, якого безпосередньо стосуються всі події.

АНАТОКСИНИ – бактеріальні токсини, що в результаті спеціальної обробки втратили свої токсичні властивості, але зберегли антигенні та імунологічні властивості.

АНАТОМ – фахівець з анатомії.

АНАТОМІЧНА НОМЕНКЛАТУРА (NOMINA ANATOMICA)– науково обгрунтований перелік анато мічних термінів, які застосовуються в медицині та біології; у 1997 році в…

АНАТОМІЯ (лат. anatomia від грец. anatome – розрізання, розчленування) – наука про форму і будову окремих органів, систем і організму…

АНАТОМІЯ ВІКОВА – розділ анатомії, що вивчає анатомічні особливості організму у віковому аспекті.

АНАЕРОБНА ІНФЕКЦІЯ – ранова інфекція, яка викликається патогенними анаеробами і характеризується некрозом тканин, що швидко наступає і поширюється з утворенням…

АНАЕРОСТАТ – прилад для культивування мікроорганізмів в анаеробних умовах; існують два види А.: макроанаеро стат і мікроанаеростат.