Глосарій

АДДУКТОР – 1) привідний м’яз; 2) такий, що приводить.

АДДУКЦІЯ (лат. adducere – рухати до) – приведення, притягування (частини тіла або кінцівки) до середньої лінії тіла.

АДЕКВАТНИЙ – такий, що відповідає, збігається, дорівнює.

АДЕКВАТНИЙ ПОДРАЗНИК – звичайний фізіологічний подразник, який викликає вибірне збудження рецепторів, для сприйняття якого вони спеціально пристосовані.

АДЕЛОМОРФНИЙ – такий, що має невизначену форму.

-АДЕЛЬФУС (грец. adelphos – брат) – частина складних слів, яка означає симетричну пару двійнят, що з’єднані різними частинами тіла.

АДЕНАЛГІЯ – біль у залозі.

АДЕНЕКТОМІЯ – хірургічна операція видалення залози.

АДЕНЕКТОПІЯ – зміщене або неправильне розміщення залози.

АДЕНІЛАТКІНАЗА – належить до фосфотрансфераз; являє собою кіназу, яка переносить фосфат зі збереженням макроергічного зв’язку; бере участь у клітинному енергетичному…

АДАПТАЦІЯ ПСИХІЧНА – пристосування психічної діяльності людини до умов і вимог навколишнього середовища.

АДАПТАЦІЯ РЕЦЕПТОРІВ – зниження чутливості рецепторів до постійно діючих по дразників.