Глосарій

АГІРІЯ – вроджена відсутність звивин кори великих півкуль головного мозку; часто А. сполучається з поренцефалією.

АГІТОФАЗІЯ – швидке, квапливе, малозрозуміле мовлення, яке спостерігається в стані психічного збудження.

АГЛІКЕНОЗ – спадкове захворювання, пов’язане з відсутністю фермента, що відповідає за синтез глікогену – уридин-дифосфат-глюкозо-глікогентрансферази (глікогенсинтетази). При А. в печінці…

АГЛІКОН – невуглеводний структурний елемент молекули глікозиду.

АГЛОМЕРАЦІЯ (у біології) – утворення мікроорганізмами скупчень у рідинах або тканинах внаслідок зміни фізичних або хімічних властивостей мікробних клітин.

АГЛОСІЯ – вроджена відсутність язика.

АГЛЮТИНАТ – осад, який утворюється в процесі аглютинації.

АГЛЮТИНАЦІЯ – склеювання і випадіння в осад корпускулярних частинок – бактерій, еритроцитів, лейкоцитів, тромбоцитів, клітин тканин, корпускулярних хімічно активних частинок…

АГЛЮТИНІНИ – антитіла, які аглютинують антигени, адсорбовані на клітинах крові або частинках інертного носія.

АГЛЮТИНІНИ АНТИ-Р – А. до одного або кількох різновидів антигену Р еритроцитів людини.

АГЛЮТИНІНИ АНТИ-Т – А. до антигену Томсена, який під дією нейрамінідази бактерій і вірусів утворюється в еритроцитах та інших клітинах.

АГЛЮТИНІНИ ГРУПОВІ – природні антитіла сироватки крові людини, спрямовані проти ізоантигенів системи АВ0 та інших систем.