Глосарій

АБІОТРОФІЯ (а + грец. βιοζ bios – життя + грец. τροψι -trophia – їжа, живлення) – знижена життєздатність органа або…

АБІОТРОФІЯ СІТКІВКИ – загальна назва спадкових дегенерацій сітківки, які характеризуються тим, що патологічний процес у значній мірі зв’язаний із змінами…

АБІОТРОФНИЙ – такий, що характеризується зниженою життєздатністю органа або системи організму.

АБЛАКТАЦІЯ (аб + лат. lactare – годувати грудьми) – відлучення дитини від грудей; припинення годування грудьми дитини на першому році…

АБЛАСТЕМНИЙ – такий, що не пов’язаний з проростанням. У медичному контексті це слово може використовуватися для опису процесів або клітин, які…

АБЛАСТИКА (а + грец. βλαστοζ blastos – паросток) – метод видалення пухлини з обов’язковим виконанням комплексу заходів, які попереджують роз…

АБЛЕФАРИЧНИЙ – такий, що стосується аблефарії.

АБЛЕФАРІЯ (a + грец. βλεψαρον blepharon – повіка) – відсутність однієї або обох повік; рідкісна вада, яка, як правило, поєднується…

АБЛЮМІНАЛЬНИЙ – такий, що спрямований від просвіту канальця.

АБЛЮТОМАНІЯ (лат. abluo, ablutum – мити + грец. μανια mania – безумство, захоплення) – нав’язливе праг нен ня мити руки.

АБЛЮЦІЯ (лат. ablutio – миття) – миття, промивання, очищення. Це слово походить від латинського ablutio, що означає «миття» або «обмивання».

АБЛЯЦІЯ (лат. ablatio – видалення віднімання) – 1) хірургічне видалення органа або частини тіла; 2) відокремлення або відшарування; екстирпація; викорінення.