Глосарій

СПИННОМОЗКОВА ПУНКЦІЯ – введення голки у спинномозковий канал з діагностичною або лікувальною метою.

СПИННОЗОПЛАСТИКА – оперативне втручання на остистих відростках хребців, яке виконується з метою їх зрощення.

СПИННОГОРБОВИЙ ШЛЯХ ПЕРЕДНІЙ – див.: Спинноталамічний шлях передній.

СПИННОГОРБОВИЙ ШЛЯХ БОКОВИЙ – див.: Спинноталамічний шлях латеральний.

СПИННИЙ МОЗОК (MEDULLA SPINALIS) – відділ ц. н. с., розміщений у хребтовому каналі; верхня межа С. м. людини відповідає перехрестю пірамід або виходу І пари корінців спинномозкових нервів; на рівні…

СПИННА СУХОТКА – форма прогресуючого нейросифілісу; період часу від зараження сифілісом до перших клі нічних проявів С. с. становить від 6 до 30 років (частіше 10–15 років); на початковій стадії…

СПИНИ ПРЯМОЇ СИНДРОМ – втрата передньої увігнутості хребта у верхніх відділах хребтової ділянки, що зумовлює зменшення передньо-заднього діаметра грудної клітки і стискання серця між грудною частиною хребта та грудниною.

СПИНА ШТАНГІСТА – розрив м’язів та сухожилків попереку при надмірному навантаженні.

СПИНА ПЛОСКА – згладженість фізіологічних кіфозу та лордозу.

СПИНА (DORSUM) – задня частина тулуба, розміщена між шиєю та сідницями; поділяється на хребтову, крижову, лопаткову, підлопаткову та поперекову ділянки.

СПИН- (спино-; лат. spina – шип, ость, хребет) – частина складних слів, яка означає належність до хребців, до хребта, до спинного мозку.

С. СІРЕ – С. легені, при якому його тканина набуває сірого кольору внаслідок просочування лейкоцитами; стадія розвитку крупозної пневмонії.

С. ЧЕРВОНЕ – С. легені, при якому її тканина набуває червоного кольору внаслідок просочування кров’ю; стадія розвитку крупозної пневмонії.

С. БІЛЕ – див.: С. сіре.

СПЕЧІНКУВАННЯ – ущільнення паренхіматозного органа, внаслідок чого він набуває схожості з печінкою.

СПЕЦІЇ – приправи до різних страв.

СПЕЦІАЛЬНІСТЬ – 1) окрема відособлена галузь науки, техніки тощо; 2) комплекс набутих людиною знань і практичних навичок, що дає їй можливість займатися певним родом занять в якійсь галузі діяльності.

СПЕЦІАЛЬНИЙ – такий, що виключно для чогось призначений.

СПЕЦІАЛІСТ – особа, що володіє професійно певним фахом; представник якоїсь спеціальності.

СПЕЦІАЛІЗАЦІЯ – 1) зосередження діяльності на певному занятті, спеціальності; 2) оволодіння спеціальними знаннями в певній галузі.