Глосарій

АБІОГЕННИЙ або Абіогенетичний. Абіогенний – це термін, що вказує на походження чи утворення якої-небудь речовини, живого організму чи структури без…

Абіоз (від грец. а — “без” + bios — “життя”) — це термін, який має два основні значення: Приклади використання:…

АБДУКТОР (лат. abduco, abductum – відводити; musculus abductor) – відвідний м’яз.

АБДУКЦІЙНИЙ ФЕНОМЕН – звуження зіниці при інтенсивному відведенні ока; ознака деяких уражень ц.н.с.

АБДУКЦІЯ (лат. abductio, від abduco, abductum – відводити) – відведення, віддалення від середньої лінії тіла.

АБЕМБРІОНАЛЬНИЙ (аб + грец. εμβρυον embryon – зародок) – такий, що розміщений напроти місця формування ембріона; віддалений від ембріона.

АБЕМБРІОНАЛЬНИЙ ПОЛЮС – полюс бластоцисти, протилежний полюсові, з якого формується тіло зародка.

АБЕРАНТНИЙ (лат. aberrans, aberrantis – відхильний) – такий, що має відхилення від нормальної будови, розміщення або стану.

АБЕРАЦІЯ (лат. aberratio – відхилення) – 1) індивідуальне відхилення від норми в будові або функції будьчого; 2) у морфології –…

АБЕРАЦІЯ АКСЕЛЕРАЦІЄЗАЛЕЖНА – А., що спричинена порушенням внутрішньошлуночкової провідності, коли скорочення серця досягають характерної критичної частоти.

АБЕРАЦІЯ БРАДИКАРДІЄЗАЛЕЖНА – див.: А. децелеративнозалежна.

АБЕРАЦІЯ ВНУТРІШНЬОШЛУНОЧКОВА – порушення провідності в міокарді шлуночків серця, які виникають в надшлуночковій ділянці; електрокардіографічно проявляється неправильним, переважно розширеним, комплексом…