Глосарій

ТУБЕРКУЛЬОЗНІ ГРАНУЛЬОМИ – специфічна для Т. форма запальної реакції; Т. г. мають округлу форму, розміри їх досягають величини зерен проса,…

ТУБО-ОВАРІАЛЬНИЙ – такий, що стосується маткової труби і яєчника.

ТУБООТИТ – див.: Євстахіїт.

ТУБУЛ- (тубуло-; лат. tubulus – трубка, трубочка) – частина складних слів, яка означає «такий, що має форму трубки», «такий, що…

ТУБУЛІЗАЦІЯ – з’єднання кінців перерізаного нерва за допомогою трубочок, виготовлених із артерій.

ТУБУЛОПАТІЇ – група захворювань, які характеризуються стійкими розладами функцій ниркових канальців; Т. бувають спадковими (первинними) і набутими (вторинними).

ТУБУЛОРЕКСИС – пошкодження ниркового канальця з розривом стінки, що зумовлено перенаповненням його сечею.

ТУБУЛЬОЗНИЙ – такий, що має велику кількість канальців або трубочок; трубчастий.

ТУБУЛЯРНИЙ – такий, що стосується трубок, має форму трубки; трубчастий, трубоподібний.

ТУБУС – елемент оптичного приладу у вигляді втулки, в яку вставлено лінзи.

ТУЖИЛІНА (С. А. ТУЖИЛИН) СИМ ПТОМ – яскраво-червоні плямки (аневризми дрібних судин) на шкірі живота, грудей і спини.

ТУЛУБ (TRUNCUS) – частина тіла людини, за винятком голови, шиї, кінцівок; включає спинно-грудний, попереково-черевний і крижово-сідничний відділи.